Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: неділя, 26 травня 2019 року

Проповіді та питання віри

Переглядів: 26475
Додано: 01.10.2014
Hi 0 Рекомендую 0 Коментарі: 305
  • 10:26 02.10.2014
    0 0
    Діти
    Коли жінка приходить з пологового будинку, то дитині не декілька днів, а вже 9 місяців.
    Церква Христова завжди знала що життя людини починається з моменту зачаття. Від батьків - тіло, тіло народжує тіло, а від Бога – душа, Дух народжує дух. Тому ми і діти божі, що від Його Духу родились. І дається вона в момент зачаття. Це вже маленька людина, з душною і тілом. І тому аборти по церковним канонам прирівнюються до справжнього вбивствам.
    Дитині тільки дев’ять місяців а вона вже забруднена гріхами. Адже вона ще не зробила жодного кроку, не сказала жодного слова, не зробила самостійного вчинку.
    Настільки сильна духовний зв’язок дитини з батьками, що кожний гріх батьків кладеться темною печаткою на душу дитини. Мама і тато сідають перед телевізором, щоб подивитись непристойний фільм. Їх дитина находиться в утробі матері. Дитина по духу зв’язана з мамою і всі відчуття що мама переживає передається дитині. Тому часто буває що в сім’ї різні діти і різні схильності дітей, бо мати в час вагітності була різна. Потім батьки дивуються чому діти такі мають схильності. Коли батько приходить з роботи, то він не тільки фізично приходить до дому, алей з ним входить його дух. Дух має спосібність вбирати в себе всі емоції, енергії гріха і енергії благодаті. Тому ми до церкви приходимо щоб очистити свій дух від гріха. Як рослини вбирають в себе енергію сонця, так і діти – їх дух вбирає енергію батьківського духу. Були випадки коли діти жили з тваринами і виховувались ними, то вони так і залишились на все життя тваринами, не дивлячись на те, що над ними працювали вчені люди, щоб перевиховати дитину.
    Завдяки духовному зв’язку передаються не тільки гріхи. Святість та праведність також передається дітям. В Православній Церкві багато святих мали праведних батьків, наприклад батьки Василя Великого виховували декілька дітей, які зараховані до святих.
    Про те, що діти можуть молитись в утробі матері, засвідчує нам такий випадок з життя преподобного Сергія. Одного разу мати преподобного, коли він ще був в утробі, молилась під час літургії. І в три важливих миті літургії всі почули явно, як дитина з утроби подала свій голос. Настільки мати проникливо молилась, що дитина з утроби подала свій голос.
    Господь показав це чудо, щоб ми не мали сумніву,що діти можуть молитись, ще не родившись.
    Був такий випадок, що вагітна жінка хотіла позбавитись своєї дитини, вона била себе по животі старалась простудитись і тягала важкі речі, але на операцію не пішла. Після народження дитини в неї пробудились материнські почуття.
    Сімейне життя в неї не склалося, і син став єдиним дорогим на світі. Але син, коли виріс, став ненавидіти свою мати. Виявляється цей заряд, що він отримав в утробі матері, вона не змогла в ньому погасити. Вона його балувала і не правильно виховувала, але цим не пояснити тої ненависті яку він відчував до свої матері.
    Все що відбувається з дитиною в утробі, буде відбиватись на ньому на протязі всього життя.
    Гріх це як хвороба, передається із покоління в покоління. Він живе у свідомості людині, і тому простити Богові важко те – чим людина живе і погоджується, і чим вона буде жити далі.
    Тому Бог не примушує людину, а чекає на її розуміння свого стану, як в притчі про блудного сина, поки він не вирішив вернутись до свого батька. Немає не прощених гріхів, є не розкаянні гріхи. Гріхи розповсюдились повсюди, де живуть люди, вони у їх свідомості, розміркуванні і виборі стосунків та дій. Тільки церква бореться за душу людині, старається врозумити і наставити на істинний шлях людину.
    Наприклад люди розуміють що алкоголь, сигарети які продаються в магазині шкодять людині, але їх виготовляють, продають легально, тобто усвідомлено. І це стосується не тільки алкоголю і тютюнник виробів, це і книжки про магію, модифіковані продукти, розбещення по телебаченню . Од-же по цьому можна сказати що суспільство сильно хворе, що не піклується про здоров’я людей, а це значить - що воно буде вимирати, якщо масштаби раніше були малими, то зараз масштаби є глобальними.
     
  • 10:26 02.10.2014
    0 0
    Гріхи проти сім’ї
    Постараємось зрозуміти чому церква тримається строгих правил.
    Багато молодих людей мріють мати свою квартиру, свій дім, для того щоб там створити свою сім’ю. Чому б їм, не створювати свою сім’ю беж житла?
    Сім’я - це є таїнство, яке не повинно бути доступним для огляду всіх людей. Це важлива аксіома, яка розуміється всіма на свідомості і півсвідомості.
    Значить сім’я має таїнства, які повинні приховувати від інших людей. А сім’я складається з людей, значить люди так-само повинні бути не доступними для всіх людей.
    Тіло чоловіка це не його тіло - а тіло його жінки, так пишеться в Святому Письмі. Од-же воно також повинно бути не доступним, для огляду інших людей, бо це є таїнство сім’ї.
    Одежа. Це необхідна річ, щоб прикрити наготу людини і воно повинно приховувати те, що не повинні бачити інші люди.
    Повії одягаються так, щоб чоловікам було зрозуміло - що вона доступна. І коли в останні часи бачиш що матері ідуть з дітьми а одягнені як повії, то робиться моторошно. А для тих, що вже звик, не бачить в цьому нічого поганого. Гріх коли стає звичним - то люди гублять сором, і гріх впливає на людину, на розум людини на одежу, слова і на почуття на її серце. І найважливіше чим він шкодить людині, це міняє цінності людини і сім’я вже не є необхідністю і цінністю в житті. А значить не може брати участь в продовженні житті на землі, вона приречена на вимирання.
    Розумний хлопець не буде вибирати собі дружину яка одягається як повія, тому що вона повинна стати матір’ю його дітей.
    Дівчата починають малюватись в 13-14 років, щоб виглядати на 18. Але треба розуміти якщо дівчина в 15 років виглядає на 20, то в 20 років вона буде виглядати на 28, а в 25 на 30. Губи, шкіра обличчя, волосся не можуть не мати наслідку вживання косметики.
    Дівчата які ходять до церкви і не малюються, завжди виглядають молодшими. Наприклад, коли дівчині можна дати 16 років, а їй виявляється 22. З нецерковними навпаки, наприклад, виглядає вона 22 роки, а вона має 18.
    Молоді люди своєю поведінкою і виглядом, приваблюють коло своїх знайомств. Дівчатам не слід дивуватись що вони приваблюють молодих хлопців, які не можуть стати вірними чоловіками в майбутньому. А вірних можна привабити тільки скромністю в поведінці, в одежі і зовнішністю.
    Звертати на вас увагу, і підходити до знайомства буде менше, але в чому успіх в жінки, в тому що вона буде привабливою до чоловіків, чи найде одного єдиного, який стане вірним і надійним чоловіком і хорошим батьком для її дітей.
     
  • 10:27 02.10.2014
    0 0
    «Що є істина?» — спитав Пілат у Христа (Ін. 18,38).
    Якщо ми будемо питати в Істині, що є Істина?, то вона буде мовчати. Її треба слухати, любити, впускати її в своє серце.
    Багато людей удостоїлись бути біля Ісуса Христа, одні не розуміли і не приймали Христа, інші розуміли і ішли за ним навчаючись премудрості. Вони не могли напитись тої живої води яка текла від Христа, вони жадали знову і знову. Коли раз Христос спитав учнів, чому ви не ідете геть від Мене. Петро відповів: « Куди над іти, в Тебе слова вічного життя?».
    Які умови потрібні для того щоб Істина увійшла в наше серце і ми прийняли Христа?
    Помилку роблять багато віруючих, які кажуть що достатньо одної віри.
    - Ні, можна проповідувати Христа, але бути далеко до Істини. Внутрішнє з’єднання через правду, чистоту думок і бажань, смиренність, пошуках премудрості відкривається Христос.
    Коли серце не бажає розставатись з миром, то Господь не може відкрити йому таїнства Божого Царства.
    Сьогодні з ранку почитавши одну книжку, сів я написати статтю. Але думки путались, після цієї книжки і я не зміг написати нічого. Причиною стало те, як було написано духовне бачення одного священика. Ми не повинні категорично судити людей, за їх падіння і гріхи, бо так ми не приводимо людей до Бога а навпаки, відштовхуємо їх від Істини. Бог милосердний до всіх а ми тільки слуги його і та нитка яка допомагає людині найти дорогу до Бога. І зараз вже ввечері я знов сів писати, бо серце переповняє душу і кожен день в нас не повинний пройти даремно. Якщо люди трудяться для мирських благ, вчаться в день і вночі, щоб здобути освіту, працюють на чужині в важких умовах, щоб заробляти якусь копійку. То, чи важливіше те, чим ми кормимо свою душу і яка повинна бути праця для Господа Бога нашого.
    Один чернець побачивши блудницю, розплакався. І коли його спитали чому, тоді він відповів: « Я ніколи не догоджав Богові так, як ця блудниця своїм чоловікам».
    Мені подобаються проповіді Антонія Сурожського, він завжди надихає на внутрішнє почуття до Бога. І будучи лікарем він почав проповідувати на вулицях в Англії, сам створив паству і став їм православним священиком. Одного разу їм запропонували викупити приміщення де вони проводили службу, або звільнити її. Він почав звертатись до прихожан і до діаспори, всі потрохи почали збирати кошти. І одного разу стався такий випадок, прийшов чоловік і приніс велику суму грошей. Антоній здивувався, адже чоловік по вигляду не з заможних людей. І він спитав в того чоловіка, чи він не обмежує себе таким внеском?
    Тоді той чоловік розказав таку історію, я був в концтаборі в полоні у німців. Коли нас звільнили то в мене були хворі руки, і лікарі хотіли мені їх відрізати. Я не погодився і просив в них дати час на роздуми. А сам почав молитись і Бог змилосердився і зцілив мені руки.
    Недавно я прийшов у ваш храм помолитись, і за молитвою я побачив під куполом свої хворі руки. І я розумів що як я просив у Бога помочі про зцілення, так Бог звертається до мене, щоб я допоміг вам.
    Хай благословить нас Господь на розуміння Істини і на добрі справи.
     
  • 10:27 02.10.2014
    0 0
    1.Мене, вашого батька, слухайте, діти, і так чиніте, щоб спасенними бути.
    2.Бо Господь звеличив батька у дітях, і право матері на синах закріпив.
    3.Хто шанує батька, той гріхів збувається.
    4.Хто звеличує матір свою, той немов скарби збирає.
    5.Хто шанує батька, той матиме втіху в дітях, і в день своєї молитви буде вислуханий.
    6.Хто звеличує батька — довго житиме; хто Господеві слухняний — матір свою заспокоїть,
    7.і як господарям прислуговуватиме батькам своїм.
    8.Ділом та словом шануй твого батька, щоб його благословення зійшло на тебе.
    9.Бо батьківське благословення доми дітей укріплює; прокляття ж матері руйнує їхні основи.
    10.Не вихваляйсь безчестям твого батька — нема бо тобі слави в батьковім безчесті.
    11.Бо слава для людини в честі свого батька, і ганьба для дітей — матір знеславлена.
    12.Дитино, допомагай твоєму батькові в старощах і не засмучуй його за його життя;
    13.і коли розум ослабне, будь поблажливим; не зневажай його тоді, коли ти — повносилий.
    14.Бо добродійство батькові не буде забуте: надолуженням за гріхи воно тобі причислиться.
    15.За дня скрути твоєї Бог тебе згадає, і гріхи твої зникнуть, як лід від спеки.
    16.Неначе богохульник, той, хто покидає батька; проклятий Господом той, хто гнівить свою матір.(Сирах 3)
     
  • 06:38 03.10.2014
    0 0
    Святий Дух
    І Я ублагаю Отця, й іншого Утішителя дасть вам, щоб був з вами повік, 17 Духа істини, Якого світ не може прийняти, бо не бачить Його і не знає Його; ви ж знаєте Його, бо Він з вами пе¬ребуває і у вас буде. (Ін. 14,16-17).
    Христос на вечері говорив, що християнин повинен знати «Духа Істини і Утішителя». Знаємо чи ми Його? А якщо не знаємо, то можемо ми себе вважати християнами?
    Перші християни знали, та бачили перебування з ними Духа Святого. Для всіх очевидним було Його сходження в день П’ятидесятниці.
    Святий Дух завжди сходив під час хрещення (Діян. 8, 17-19: 8, 39; 10, 44).
    Були випадки, коли самі хрещені бачили Святого Духа в подобі Огню.
    Прп. Серафим радив провіряти чи Дусі я Святому?
    Найважливіше для християн це наповнення Духом Святим, який дає премудрість силу Духу, зцілення душі та тіла, одягає душу її одежею анголів, і дає можливість входити в Царство Боже. Тому все інше це лиш підготовка до таїнства Духа Святого.
    Помилка деяких людей які до такого таїнства відносяться поверхнево, бо самі не відчували благодаті Божої і тому не мають розуміння в цьому питанні, а вчать інших.
    Ми постараємось вникнути в це таїнство, через практику носіїв благодаті. Також треба відрізнити від дії благодаті і оманливого духу, щоб не стати рабом оману.
    Ісус Христос казав: « Отже, якщо ви, будучи злими, вмієте добрі дари давати дітям вашим, то тим більше Отець Небесний дасть Духа Святого тим, хто просить у Нього». (Луки 11/13).
    Од-же Дух Святий є доступним людям, але Він не може діяти на угоду людині, бо Він служить Богу. А з людиною Він може працювати, лиш в тому випадку, що людина має добрі наміри і бажання брати участь в творінню світу. Це є основні принципи Благодаті Духа Святого. Тому ми маємо на практиці подвижники які просили Духа Святого, не для слави Божої а для слави своєї, потерпіли крах. І замість Духа Святого прийшов дух оману і подвижники загинули. Це є досвід православної церкви, який обов’язково треба розглядати щоб не впасти в цю-ж яму.
    Наведемо декілька випадків. Одного разу одному подвижнику явився такий дух, він навіть сіяв як зоря, (це одна з привад, що духи темряви можуть являтись у виді світла). Він представився як ангел божий, і сказав що забере подвижника на колісниці, як Іллю. Він його повів на гору, і там була гарна карета. І коли подвижник сів на колісницю, то марево розвіялось, а він впав з великої гори і розбився.
    Такий самий випадок був вже з київським подвижником, але він встиг перехреститись і колісниця зникла, а він вже стояв на одні нозі перед прірвою. Тому як написано, не кожному духу вірте а випробовуйте його, чи від Бога він.
    З іншої сторони цей дух має успіх в людей, які шукають своєї слави, мету яку вони собі ставлять, це стати святими, щоб їх люди поважали і прославляли. Тому перш за все треба викорінити з себе марнославство смиренням. Але не все так легко, як нам здається, бо дух це дуже хитрий і підступний. І часто людина будучи в омані стверджує що вона не горда - а смиренна. Людина смиренна не бачить в собі смиренності бо постійно бореться з гордістю, а гордовита завжди свої дії виставляє на показ як в доказ своєї святості.
    В останні часи є багато фотографій де видно енергії світла та благодаті. Фотоапарати стали чутливими що фіксують ці енергії. І мені принесла одна жінка свої фотографії її ікон, як доказ її святості. На фото було видно проблиски світла, коли я подивився уважно, то побачив відблиск спалаху фотоапарату. І коли я це їй сказав, то вона образилась на мене.
    Дух Святий і як Третя Іпостась Бога – Святої Трійці відкривається людям через властивості.
    Одна з властивості Святого Духа є Премудрість. Старці говорили, чим більше людина приближується до Бога, тим більше вона відчуває себе грішною.
    У людей погляд інший, багато хто думає, про святих, як ідеал, який світиться святістю.
    Святі проходили через випробування, через такі випробування йде очищення душі, і без випробування ніхто не може увійти в Царство Боже. Чим краще сонце світить тим краще і дальше ми бачимо. Деякі святі мучились і молились за свої гріхи, які проста людина навіть не визнає це за гріх.
     
  • 06:38 03.10.2014
    0 0
    Старці свої добродії вималювали як гріхи.
    Люди часто згадують про свої добродії, тим вони себе визнають за праведну людину. І як наслідок марнославство приводить до падіння душі. Ми нічого не зможемо зробити хорошого на землі, як що Бог, не дасть нам можливості це зробити. Тому, коли робиш добро, не втішай себе, а роби як обов’язок6 твій перед Богом і людьми, ти для того і живеш на землі.
    Щоб отримати розуміння про Духа Святого, потрібно знання, які дають нам судження про Бога і про себе відкриваються в Святому Письмі. Так і Ісус Христос казав: «досліджуйте Письмо, бо ви сподіваєтесь через них мати життя вічне; а вони свідчать про Мене. (Ін 5/39).
    Якщо ми маємо свідчення про Ісуса Христа то і про Третю Іпостась, ми так само можемо отримати знання з Святого Письма, крім цього є великий досвід старців, які передавали свій досвід з покоління в покоління.
    Помилка іудеїв, вони звинувачували Христа про нове вчення. Так само деякі християни не признають передання Церкви і вчення старців, наводячи аргумент про непорушного слова. Якщо ми уважно дослідимо Святе Письмо, то воно нам говорить, що знання нам Бог дає про Себе, про творіння та одкровення постійно доповняючи їх. Так як приблизно ми отримуємо знання в школі, спочатку ми вивчаємо математику, потім алгебру та геометрію і.т.д.
    Не може Святе Письмо закінчитись або обмежитись, Бог є і Він не залишає нас: « Не залишу вас сиротами прийду до вас» (Ін. 14/18). Од-же якщо Бог з нами, то ніяк Він не може просто спостерігати за нами. Він бере активну участь в житті християн.
    Передання Церкви, тобто вчення старців, деякі християни відкидають називаючи їх вченням чоловічим, як Сам Господь Ісус Христос звинуватив іудеїв, що вони вчать переданням чоловічим.
    Тут треба правильно розуміти сказані слова: « Бо ви, залишивши заповідь Божу, дотримуєтесь передання людського, обмиваєте чаші і кухлі і робите багато іншого, до цього подібного. І сказав їм: чи добре, що відкидаєте заповідь Божу, щоб дотримуватися свого передання?». (Мк 7/8).
    Од-же часто буває, що люди ті-ж самі слова тлумачать по різному, тут самий такий випадок Христос говорив про омивання чаш, чистота рук а не про вчення Божого слова.
    Звернемось ми до Святого Письма, як нам правильно мати розуміння?
    Дух Святий, як ми раніше про це говорили, має властивості Премудрості, Премудрість в Святому Письмі згадується 60 раз. Описується її властивості і навіть свідоцтва Її самої про себе: « Я, Премудрість, живу з розумом і шукаю розсудливого знання. (Притчі 8/14).
    Розсудливе знання нам потрібне, щоб ми правильно розуміли Святе Письмо. Чому тоді виникають суперечки по поводу текстів в Святому Письмі або різне тлумачення?
    Якщо я висловлюю свою думку, то це не є розсудливість, хоч вона може здаватись досить логічна і мудра. Але я не гарантований від помилки, як знизити ризик помилки?
    Штани які собі пошив Робінзон Крузо були для нього ідеальними і зручними, але коли їх порівняти зі штанами які шиють в майстернях Парижа, то їх соромно буде порівнювати.
    Од-же коли ми можемо порівняти досвід старців з досвідом своїм, то ми в розсудливості наближаємось до Премудрості, а з Неї до Істини.
    Одного разу чоловік каже жінці, піду я завтра на поле полоти.
    Жінка поправляє чоловіка, як Бог дасть.
    А що я неправильно сказав - образився чоловік .
    Ранком чоловік пішов на поле, і не дійшов він до поля, як почав падати дощ. Повернувся назад і стукає в двері.
    Хто там? - питає жінка.
    Як Бог дасть, твій чоловік – відповідає навчений чоловік.
    Дух лукавий є дух сумніву, невір’я, пристрастей, тісноти, скорботи, зніяковілості. А Дух благий є дух безсумнівної віри, дух чеснот, дух волі духовної, дух миру и радості. По таким ознакам можна в себе, впізнати коли в нас Дух Божий і коли— дух злий».
     
  • 06:39 03.10.2014
    0 0
    Святий Дух – Утішитель – Дух Істини.
    «Коли ж прийде Утішитель, Якого Я пошлю вам від Отця, Дух істини, Який від Отця виходить, Він буде свідчити про Мене» (Ін. 15/26,27).
    Од-же в словах Ісуса Христа ми розуміємо, Святий Дух є Утішитель – це властивості Третьої Іпостасі.
    Ми в житті часто падаємо і піднімаємось, в таких умовах ми можемо втрачати віру, хворіти душею і тілом, втрачати надію. Од-же нам потрібен Утішитель – Той хто б заспокоїв нас в стану смутку. І це буває часто коли люди в важких випробуваннях молились, то Святий Дух заспокоював їхнє серце і душу.
    Властивості Духа Святого як «Дух Істини».
    «Коли ж прийде Він, Дух Істини, то наставить вас на всяку істину» (Ін. 16/13). Од-же Дух Істини має спосібності наставляти і вчити людей, просвіщати розум, очищати його від бруду. Відрізняти що є добро а що є зло, бо люди часто добро називають злом, а зло добром. Праведні або правдиві думки ведуть по праведним, шляхам до Бога. Неправедні шляхи нас відводять від Бога, і ведуть до загибелі. І тому важливо нам розпізнати правдиве вчення від оманливого. В цьому нам може допомогти тільки Дух Святий, тому вчення Премудрості нас приближує до Бога.
    Святий Дух – від Бога виходить.
    «Премудрість прославить себе і серед народу свого буде звеличена. У церкві Всевишнього вона відкриє вуста свої, і перед воїнством Його буде прославляти себе: «Я вийшла з уст Всевишнього». (Сірах 24/1-3).
    Од-же Святий Дух - це друга жіноча частина Бога. Через ті особливості творився світ і був наділений жіночим властивостям родити - народжувати – створювати, або давати життя, адже матерія без Духу мертва. Зерно в якому Духу немає, не може прорости. Од-же, все що ми називаємо природою є Духом Божим – Святим Духом який передає свої властивості на все що дихає і живе.
    «На початку створив Бог небо і землю. Земля ж булла безвидна і порожня, і темрява булла над безоднею, і Дух Божий носився над водою».
    Ось свідчення Премудрості про Себе як Духа Святого: «Я народилась раніше, ніж підняті були гори, раніше пагорбів, коли ще Він не створив ні землі, ні полів, ні початкових порошинок всесвіту. Коли Він готував небеса, я булла там. Коли Він проводив кругову лінію по лицю безодні, коли утверджував угорі храми, коли зміцнював джерела безодні, коли давав морю устав, щоб води не переступали меж його, коли покладав основи землі: тоді Я булла при Ньому Художницею» (Притчі 8/24-30).
    «І сказав Бог: створимо людину за образом Нашим». (Буття 1/26). Так як Бог створив чоловіка та жінку, по образу Бога, то це підтверджує другу жіночу частину Бога.
    « І створив Бог людину за образом Своїм, за образом Божим створив її; чоловіка і жінку». (Буття 1/ 27).
    Під дією Святого Духа люди освячувались і ставали святими: «Плід же Духа є: любов, радість, мир, довготерпіння, доброта, милосердя, віра, лагідність, стриманість» (Гал 5/ 22-23).
     
  • 06:39 03.10.2014
    0 0
    Дух Святий прибуваючи в людині прилучає її до вдосконаленої любові. Про це писав прп. Антоній Великий: Я молився про вас, щоб сподобались і ви отримати того великого вогненного Духа. Який отримав я. Якщо хочете отримати Його так, щоб Він прибув в вас, принесіть спочатку працю тілесну і смирення серця і, захоплення думок своїх на небо в день і в ночі, шукайте з правдою серця свого вогняного Духа, і отримаєте Його завжди і навіки.
    Коли прибуде Він, то відкриє вам вишні тайни, віджене від вас страх людей і звірів – і буде у вас небесна радість в день і в ночі; і буде в цьому тілі, як ті що вже в Царстві Небесному».
    Про це сааме писав Соломон: « Тому я молився, і був дарований мені розум; я взивав, і зійшов на мене Дух Премудрості. Я відав перевагу Їй над скіпетрами і престолами і багатство вважав за ніщо у порівнянні з Нею, тому що перед нею все золото – нікчемний пісок, а срібло – бруд у порівнянні з Нею. Я полюбив Її більше за здоров’я і красу й обрав її, віддаючи перевагу перед світлом, тому що світло Її невгасиме. А разом із Нею прийшли до мене усі блага і незліченне багатство через руки Її; я радів усьому, тому що Премудрість керувала ними, але я не знав, що Вона – винуватиця їх. Без хитрощів я навчився, і без заздрощів викладаю, не приховую багатства Її, бо Вона є невичерпний скарб для людей; користуючись Нею, вони входять у співпрацю з Богом, через дари навчання. Тільки дав би мені Бог говорити за розумінням і достойно мислити про дароване, тому що Він є керівник до мудрості і виправник мудрих Бо у руці Його і ми і слова наші, і всяке розуміння і мистецтво творіння. Сам Він дарував мені істинне пізнання існуючого, щоб пізнати устрій світу і дії стихій, початок, кінець і середина часу, зміни поворотів і переміни часів, коло років і положення зірок, природу тварин і властивості звірів, рух вітрів і думки людей, відмінності рослин і силу коренів. Пізнав я усе, і таємне і явне, бо навчила мене Премудрість, художниця всього. Вона є дух розумний, святий, єдинородний, багаточастковий, тонкий, легко рухомий, світлий, чистий, ясний, нешкідливий, благолюбивий, швидкий, невтримний, благодійний, людинолюбний, твердий, непохитний, всевидючий і що проникає в усі розумні, чисті, найтонші духи. Бо Премудрість рухливіша за всякий рух, і за чистотою своєю крізь усе проходить і проникає. Вона є подих сили Божої і чисте вилиття слави Вседержителя: тому ніщо осквернене не ввійде у неї. Вона є відблиск вічного світла і чисте дзеркало дії Божої і образ благости Його. Вона – одна, але може все, і, перебуваючи у самій собі, усе оновлює, і, переходячи з роду в рід у святі душі, готує друзів Божих і пророків; бо Бог нікого не любить, крім того, хто живе з Премудрістю. Вона прекрасніша за сонце і перевершує сузір’я зірок; у порівнянні зі світлом вона вище; бо світло змінюється вночі, а Премудрості не перемагає злоба.
    (Премудрість Соломона 7/ 7-30).
    Свідчення про Духа Святого старця Силуана:
    «Дух Святий є любов, мир і насолода. Дух Святий навчає любити Бога і ближнього. Милостивий Господь дав на землю Духа Святого, і Дух Святий живе в Церві нашій. Він вчить душу подвигу. Він дає силу виконувати заповіді Господа. Він наставляє нас на всяку істину. Він так прикрасив людину, що людина стала схожа на Господа.
    Душі святих відчувають Духа Святого ще на землі. Це і є те «Царство Боже», яке «всередині нас», як казав Господь.
    Мучиться душа, яка загубила благодать Святого Духа, вводима в рабстві злих думок.
    Дух Святий Своїм входженням в душу ріднить людину з Богом, так що душа з великим і безсумнівним відчуттям говорить Господу: « Отче, Душа в Дусі Святому «бачить весь світ і відчуває його своєю любов’ю.
    Святий Дух, Сам шукає душу людську і хоче в нас жити, і якщо не вселяється, то тільки із-за гордині нашого розуму. За погану думку він залишає душу.
    Тому треба берегти совість свою чисту, щоб брата не образити; як би Духа Святого в собі не засмутити якою не будь думкою.
    Дух Святий дуже схожий на Матір ніжну, рідну. Мати любить дитя своє і жаліє його, так і Дух Святий жаліє нас, прощає, зцілює, навчає і радує; пізнається Дух Святий в смиренній молитві… Сама молитва – також дар Святого Духа.
    Дух Святий відкриває нам тайни Божі. Дух Святий навчає душу невимовно любити людей. Дух Святий так прикрашає Душу і тіло, що людина робиться подібною до Господа в плоті Його. В вічному житті всі люди будуть подібні на Господа. І ніхто не може дізнатись цієї тайни, якщо би її не відкрив Дух Святий.
    Багатьом за гордість розуму Господь не дає Себе пізнати, а вони однак думають що багато знають. І що варте їх знання, якщо вони Господа не знають, не знають благодаті Святого Духа, не знають, як вона приходить і за що губиться.
    Дивись розумом що робиться в душі. Якщо в душі маленька благодать, то в душі мир і відчувається любов до всіх; якщо благодаті більше, то в душі світло і радість велика; і якщо ще більше, то і тіло відчуває благодать Святого Духа. Блаженні ті, хто день і ніч піклуються, як би догодити Господу, щоб стати достойними любові Його: вони досвідом пізнають Святого Духа».
     
  • 06:24 04.10.2014
    0 0


    Царство Боже
    Ісус Христос прийшов на землю сповістити людям про Царство Небесне, і що всі хто хоче увійти в Нього повинні жити по Заповідях Божих.
    Іван Златоуст писав: «Знайди двері внутрішньої світлиці душі твоєї, і ти побачиш, що це двері в Царство Небесне".
    Боже Царство характеризується особливим, світлим, блаженним, радісним станом душі людини, не залежить від зовнішніх умов життя, або стану тіла - є даром благодаті Божої.

    Розкриття в душі Царства Божого починається ще тут, на землі. До цього слід додати, що старець Олексій М. забороняв своїм духовним дітям прагнути до солодких духовним переживанням, або думати про спадкування після смерті райських блаженств.
    Він заповів при житті на землі прагнути наслідувати Христа в Його смиренності і кротості, у повноті самозабуття в служінні близьким.
    Як говорила одна свята: "Божевілля думати, що можна ввійти на Небо, перш ніж увійти в самого себе, щоб себе пізнати, і не зрозуміти своєї незначності й не ушанувати всю незмірність Божих благодіянь і не переставати благати про допомогу й милосердя".
    Якщо людина не досягне очищення своєї душі, то вся інша праця буде даремна і оманлива. Богу потрібні душі, які будуть не блаженствувати на небесах, а брати участь у служінні Богу. А для цього потрібно підготовити свою душу, щоб вона булла спосібна для цієї роботи. А блаженство - це сила благодаті яка виходить від Бога, і людина відчуває не сказані відчуття насолоди душі.
    Тому деколи буває що спішать напитися насолодою благодаті, а про Бога забувають. Забувають, тому що Заповіді Його не знають і не виконують. Бог завжди звертає увагу і нагадує людям виконання Його Заповідей, це ключі від дверей Царства Божого і Святе Письмо свідчить, що відбувається з людиною коли вона порушує Закон Божий: «Наближаються до Мене люди ці устами своїми, і устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене». (Мф. 15/8). Серце яке заповнене світськими страстями не належить Богу.
    Людина – це духовна особа, яка має властивості спілкуватись з духовним світом, незалежності не може бути. Якщо людина не підкоряється Богу, то вона починає підкорятись дияволу.
    Диявол старається повернути дух людський проти Бога. І тому спасіння це є наш вибір, на кого працювали і від того людина отримує нагороду.
    Царство Небесне зусиллям береться, і тому хто хоче увійти в Нього, повинний потрудитись для Нього.
    Коли св. Андрію юродивому показали Рай, він не найшов там Цариці Небесної.
    Здивованому ангел пояснив: «Ти хочеш побачити Царицю Сил Небесних? Але Її тут немає. Вона пішла в багатостраждальний світ допомогти людям і втішати скорботних».

    Душа
    Найцінніше що є в людини - це її душа. "Яка користь людині, якщо вона придбає увесь світ, а душі своєї пошкодить, або який викуп дасть людина за душу свою" (Мф. 16, 26), - говорить Господь.

    Як писав митрополит Антоній: "Душа є образ Божий, яку витворив Сам Бог. Вона - дух. Вона вільна й безсмертна і повинна бути чиста, світла й наповнена любов’ю як образ Божий".
    Тому людина повинна спрямувати всі свої сили для вивчення своєї душі її можливості і спосібності, таланти, її роль в житті всесвіту, природи, та взаємовідносини з іншими людьми.
    Очевидно що людство вивчає космос, закони природи, поведінку тварин, силу рослин і коренів, але наукою про душу людини мало хто цікавиться, навіть такого визначення немає в навчальних закладах. В крайньому випадку ми вивчаємо психологію, але вона оманлива і часто не дає ніяких результатів, а навіть деколи шкодить душі людини.
    Пізнай самого себе – девіз еллінських мудреців.
    "Вникай у себе", - говорить ап. Павло своєму улюбленому учневі й спадкоємцеві Тимофію.
    Адже від стану нашої душі залежить стан душі інших людей, а від стану душ людських залежить життя на землі; стан повітря та води, стан природи, життя рослин, тварин, птахів. Через падіння Адама людина втратила рай і тепер в поті лиця повинна здобувати собі їжу. Через падіння перших людей був потоп на землі. Через гріхи перелюбу міста Садом і Гоморра були знищенні вогнем з неба. Можна навести безліч прикладів з Святого Письма, коли падіння людей приводило до стану війн, катастроф, хвороб і.т.п.
    Коли тіло хворіє то ми викликаємо лікаря для тіла, а коли хворіє душа то мало хто знає що треба робити. Безцінна духовна література, яка може допомогти людям, не користується попитом. Магазини переповнені стравами для тіла; тут і одяг, їжа, меблі, ліки, машини, все для будівництва та розваг. Це є показник чим ми живемо, адже продавці продають те, що користується попитом. І тому ми бачимо те навкруги чим ми живемо. На магазинах деколи є такі написи; «Меблі для душі», «Пісні для Душі», «Все для душа і душі». Очевидно що люди не знають необхідності для душі.
    Оскільки душа невидима й нематеріальна, то матеріалісти й атеїсти взагалі заперечують існування душі, і стає усе менш і менш людей, які цікавляться нею, і ще менше - які прагнуть вивчати її.
    Згадаємо, що й Господь розрізняв живучих людей на "мертвих" і "живих", тобто причетних Святому Духу: "Дай мертвим ховати своїх мерців" (Мф. 8, 22).
    Фарисейство нікуди не поділось, воно живе і сьогодні, як колись фарисейство віруючих привело до розп’яття Ісуса Христа, то зараз воно відводить людей від істинної віри і живого Бога. І хоч багато хто ходить до храму, щоб вважали його за віруючу людину, але мало хто душею і серцем шукають Істину.
     
  • 06:24 04.10.2014
    0 0
    Дух, душа і тіло.
    Душа є церква, в яку входить Господь.
    Тіло це дім в якому живе душа і про нього так само треба піклуватись, щоб душа могла спокійно виконувати свої функції.
    Коли душа хвора, то і тіло починає хворіти, і навпаки, коли тіло хворе то і душа теж починає хворіти.
    Тому прп. Серафим попереджав: "Не повинно вживати подвигів надміру, а намагатися, щоб друг - плоть наша - була вірна і здатна до праці чеснот... Треба духу давати духовне, а тілу - тілесне, потрібне для підтримки тимчасового життя".
    Старці прп. Варсонофій і Іоанн казали: "Якщо ми опікуємося про тварин, які служать нашим потребам, то тим більше повинні опікуватися про тіло, як про знаряддя душі. Коли знаряддя притупиться, то це утрудняє скульптора, хоча б він був і талановитий".
    Апостол, обертаючи увагу на хворобу й слабість шлунка св. Тимофія, повелів йому вживати вино (1 Тім. 5, 23).
    Про це писав і прп. Ісаак Сириянин: "Остерігайся, щоб не виснажило занадто тіло твоє, і від того не підсилилося в тобі недбальство і не зменшило в душі твоїх ревнощів до спасіння".
    "Здоров’я – це дар Божий", - говорив і прп. Серафим і радив зберігати цей дар.
    Була така історія яка дійшла до нас по переданню церкви, а сьогодні вона записана як притча.
    Чернець Іоанн сказав своєму братові, що він хоче стати подібному Анголу, і більше ні про що не турбуватись, тільки споглядати славу Божу. І пішов з монастиря в пустиню. Через тиждень випав сніг і він повернувся у келію і став стукати в двері.
    - Хто там, спитав брат.
    - Це я твій брат, я замерз і хочу їсти - відповів чернець.
    - Я тобі не вірю, мій брат ангел, він не потребує - ні їжі, ні одежі, і йому не потрібно більше працювати щоб прокормитись і одягати себе.
    - Вибач мою гордість, - сказав брат Іоанн. - Ангели допомагають людям. Це їхня робота, і от чому вони споглядають славу Бога. Я можу споглядати те ж славу Бога в моїй щоденній роботі.
    Після цих смиренних слів брат відчинив двері.
         Людство знає багато прекрасних і корисних винаходів. Але якщо придивитись до них уважно, можна побачити, що всі вони так чи інакше відображають будову й призначення органів тіла людини. А все тіло людини є прообразом будинку. Про це розповів у своїй праці "Органопроекція" Павло Олександрович Флоренський. Чим глибше вчений пізнає світ, тим сильніше він переймається почуттям здивування й благоговіння перед красою й досконалістю його, схиляється перед незбагненною таємницею життя, мудрістю і гармонією законів природи. Він бачить обмеженість і мізерність пізнаного в порівнянні з непізнанним, таємничим. Тому багато видатних вчених вірили й вірять у Творця всього сущого – Бога, і з благоговінням дивляться на людину як вершину Божественного твору.
         Матір’ю всіх винайдених знарядь є рука: праска, що гладить, шліфувальний верстат, машини, що схоплюють обладнання та інші, продовжують роботу руки й відтворюють її.
         Винахідник фотоапарата порівнював свій винахід з оком, а винахідники лінз і інших оптичних приладів свідомо відтворювали будову частин ока.
         Подобою вуха є рояль. Щоб вухо чуло, воно повинне відтворювати звуки, тому в ньому є молоток і ковадло. Барабанна перетинка вуха відповідає клавішам, струнам. Електричні кабелі й електроприлади відтворюють нервову систему, по жилам якої проходять нервові імпульси, що викликають скорочення м’язів тіла.
         Кістки служать прототипом залізних і залізобетонних споруджень. Вони мають чудову міцність завдяки своїй будові, яка подібно механіці стовпів і крокв.
         Теплова регуляція тіла відтворена в будові термостата подібно тому, як інкубатор - наслідування курці-квочці.
         І нарешті, тіло людини служить прообразом будинку. Подібно тому як тіло поєднує всі його органи, так і будинок, обслуговуючи людину з усіма його органами, служить вмістилищем знарядь, створених людиною.
         Увійшовши в будинок, ми запитуємо: " чи є тут жива душа?" Душею будинку є його господиня. Порожній будинок холодний, незатишний: він руйнується й умирає. Так умирає й тіло людини, коли його залишає душа.
         Тіло ми бачимо, відчуваємо, душа ж невидима, тому матеріалісти говорять, що душі немає. Говорять це й багато психологів. Люди, покликані вивчати психіку, тобто душу, заперечують саме її існування. Але точно так само невидима й наша пам’ять, увага, воля, почуття - усі прояви нашої психіки - душі. Однак нікому не спадає на думку заперечувати їхнє існування.
     
  • 06:25 04.10.2014
    0 0
    Для вченого видимість явища не є обов’язковою ознакою його існування. Ми бачимо й чуємо далеко не все, що, безсумнівно, існує: так, у нашого ока обмежена здатність зорового сприйняття, воно бачить лише в певному діапазоні довжин хвиль, те ж ставиться до слуху. Казати що душі немає, тому що її не видно, це однаково що вподібнитися сліпому й глухому.
         Про людей ми говоримо: "щиросердечна людина", "добра душа", "чиста душа". І все розуміють, про що йде мова. Ми почуваємо стан своєї душі: "Душа не на місті", "душу пішла в п’яти", "душа горить" і т.д..
    Крім слова "душа" є ще слово "дух". Інтуїтивно ми розуміємо, що хоча вони й зв’язано один з одним, але між ними існує відмінність.
    Тіло якщо поневолює душу то воно її деформує робить її неспосібною служити Богу і світу. Тому треба тримати тіло в обмеженості, щоб не служити йому, бо дух людини не проявиться як сила Божа. Не треба догоджати тілу, не ніжити його і не давати волю, умертвляти пристрасті постом, молитвою та працею.
    У душі є духовні потреби які людину зв’язують з Богом і насичують її духовними силами підтримуючи в людині її статус подібності Бога. «Будьте як Боги».
    Як пише прп. Антоній Великий: "Гріх знайшов собі опору в матеріальному, і тіло стало сідницею його. Але розумна душа, зрозумівши це, скидає з себе тягар матеріальний, і звільнившись з-під його тягаря, пізнає Бога уважно дивиться за тілом, як за ворогом і противником, не довіряючи йому".
    Тому, до тіла християнина повинна бути увага. Але найбільша увага повинна бути у нього до безсмертної душі. Віруюча людина повинна вивчати закони які управляють душу, піклуватись про її здоров’я більше чим здоров’я тіла.
    В перекладі з грецької псіхо – означає душа, і дихання, а дихання основа життя тіла. Душа заставляє тіло дихати, і серцю битись.
    Психологія розвивалась не у вивченні самої душі її духовного багатства як божественного походження, а як об’єкт рефлексної поведінки. Тому ця галузь пішла по низькому рівні пізнанні душі людини.
    Пізнати душу ми можемо лиш тоді, коли ми будемо пізнавати Творця її, і тоді ми можемо дати її належне визначення.
    Ми хочемо щоб дитина нас слухала, психологія дасть нам рекомендації умов щоб ми отримали цей результат. Щось дозволити дитині більше чим ми дозволяємо, винагороду за послух, цукерку, комп’ютер або машину і т.п.
     
  • 06:25 04.10.2014
    0 0
    Що нам пропонує духовна практика святих отців?
    Молитись
    Молитва це не просто слова і думки, це духовний зв’язок з Богом та людьми. Нам всім не вистачає любові. По вірі ми знаємо що Бог є любов, і тому коли ми звертаємось до Бога, то Його любов починає діяти на нашу душу і душу тих людей за яких ми молимось. Люди в стані гніву говорять образливі слова і беруться за мечі і за камені. В стані любові говорять милі слова і дарять квіти і поцілунки. Від нашого стану душі залежить відносини між людьми. Хто може змінити стан душі, як не Бог?
    Коли ми роздратовані то непомітно ображаємо своїх близьких і створюємо конфліктні ситуації.
    Що психологи пропонують в таких ситуаціях?
    Найти самого себе, подивитись гарний фільм, віддихнути на свіжому повітрі, навіть просто пропонують переступити через принципи маралі і духовного закону.
    Один поет сказав: «Коли болить душа то скільки б ти не їв ковбаси, вона все одно буде боліти».
    Розваги тут не допоможуть а потрібний Духовний лікар – Наш Господь.
    А от що пише про душу архімандрит Іоанн:
    "Душа - дитина безсмертя, беззахисна і жалюгідна в умовах навколишнього нас світу. Як потрібно притискати до грудей своєї, до серця свого свою душу. Як потрібно любити її, призначену для вічного життя. Як потрібно очищати навіть найменшу плямку в неї. Душа - земля. Людина - хлібороб своєї душі. Якщо в землю душевну сіється слово Боже, слово правди й любові Христової, то плід буває солодкий, радісний для самої людини і його навколишніх. Якщо ж людина сіє в душу свою насіння зла, то виростуть бур’янисті, отрутні трави духу, які будуть мучити й саму людину, і інших людей".
    Ми можемо пізнати стан душі що вона є хвора - ненормальна, лиш тоді коли в нас є в наявності цей ідеал.
    Офіційна психологія не знає такого ідеалу. Не знає тому, що вона не залучена до "Світла справжнього, Який просвіщає всякої людину" (Ин. 1, 9). Але його знають ті, чиї очі освічені світлом віри і які пізнали, що Ісус Христос є воістину Світло світу: «Я – Світло для світу; хто піде вслід за Мною, той не ходитиме в темряві» ( Ін. 8/12).
    Отже, по милості Творця, що створив світ, створеному Їм людині був даний і образ вдосконаленої людини в особі Боголюдини - безгрішного Ісуса Христа.
    Тому праця старців мала основну ціль через Образ Ісуса Христа бачити свою неміч і недосконалість щоб просвітити її Світлом вдосконаленості Ісуса Христа.
    Були подвижники не православного напрямку, які робили помилки, що старались створити «подобіє» не внутрішнє а зовнішнє. Вибирали собі апостолів, просили у Бога тих страждань і мук які переніс Христос.
    Ми не можемо нести хрест той що ніс Ісус Христос, ми можемо йти вслід за Христом і нести свій хрест, який ми можемо по нашій силі нести його.
    Хрест Ісуса Христа міг пронести лиш той, хто є тим для кого він був призначений. Багато кого розпинали римляни, і не завжди правосуддя могло винести справедливий вирок, і були такі які невинно постраждали, але вони не змінили нічого в житті світу.
    Тому ми повинні розуміти тільки той хто від Світу може принести Світло, Бог послав лиш того хто зміг виконати цю місію на землі і Він був Ісус Христос. Він повинен бути для нас пастирем для наших душ, і той хто себе вважає що він став подібним Христу находиться в омані.
    Ісус Христос є еталоном для наслідування Його Світла, якщо ми візьмемо для себе еталон іншої людини то ми можемо і взяти те що не прийнятне для душі.
    Людство перебуває в безупинно мінливому стані душі. При цьому динаміка зміни розбудовується тут у двох напрямках. Над основним світом панує процес тління, розкладання душі, що веде до її смерті.
    І лише для "малої череди" (Лк. 12, 32), із числа віруючих у Христа, відбувається процес оздоровлення, очищення душі. У цьому сутність життя людства після пришестя Христа, яка такими словами характеризується апостолом Іоанном Богословом: "Несправедливий нехай ще робить неправду; нечистий нехай ще оскверняється; праведний хай творить правду, і Святий, хай освячується ще" (Откр. 22,11).
    І для нас важливіше всього в житті - прилучити себе до останньому процесу - процесу відродження, просвітління й перетворення душі.
     
  • 06:26 04.10.2014
    0 0
    Св. Феофан Затворник повчає «обов’язки глави сімейства»:
    "Глава сімейства, хто б не був ним, повинен взяти на себе повну і всебічну турботу про весь дім, по всіх частинах, і мати невпинне піклування про нього, усвідомлюючи свою відповідальність перед Богом, і перед людьми за його добро і зло; бо в своїй особистості він відповідальний за все: за все він отримує сором і схвалення, вболіває і радується. Ця турбота, по частинах, повинна бути звернена а) на благорозумності, міцному і правильному господарстві, щоб все і у всьому могли мати посильний достаток, життя не хворобливе, і безбідне. В цьому життєва мудрість - праведна, Богом благословенна ... в цьому відношенні він розпорядник і правитель справ. На ньому лежить коли що почати, що кому зробити, з ким в які вступити угоди та інше) Рішення при майнові справи і духовні справи теж на ньому. Головне тут - віра і благочестя. Сімейство – це церква. Він глава цієї церкви. Нехай дбає про чистоту її. Спосіб та години домашньої молитви на ньому: визначає їх і слідкує за виконання правил. Способи просвіти сімейства у вірі на ньому; релігійне життя кожного на ньому наставляння; зміцни, настав, розсуди. Влаштовуючи все одною рукою всередині, другою повинен він діяти поза, одним оком дивитися всередину, іншим - поза. Сімейство за ним. В суспільстві він відповідальний за сім’ю, і суспільство з нього бере відповідальність за все сімейство. Тому всі необхідні контакти та громадські справи - на ньому. Він - знає, він - і приводь у справу, що потрібно. 5) Нарешті, на ньому лежить обов’язок зберігати сімейні звичаї, загальні і свої приватні, і в останньому випадку особливо дух і звичаї предків тримати в сімействі і пам’ять про них передавати з роду в рід. Кожне сімейство має свій характер; нехай він залишається і тримається, в союзі, однак ж, з духом благочестя. З їхніх неоднорідності складеться струнке при різноманітності і повне тіло - села, міста, держава ".
     
  • 06:26 04.10.2014
    0 0
    Розум, серце і воля.
    Розум може служити людям щоб суспільство зробити духовно багатим і здоровим.
    Також розум може служити мамоні – багатству, і тоді він працює на знищення людей, а не на благо людям. Якщо ліки які продаються раді грошей, то їх якість сумнівна, адже гроші працюють на прибуток, неважно яким способом, а не на оздоровлення людей.
    В тих країнах де розум спрацював на людські цінності збереглись природні ресурси і ліси. Де розум спрацював на прибуток то все знищили і в країні зацарювала пустиня.
    Є хороший документальний фільм «ДІМ», де про це розповідається, як швидко міняється наша земля перетворюється в пустиню.
    Розум наш слідує за серцем і тому що лежить в нашому серці, є основою в виборі напрямку нашого розуму у виборі мети що вибирати і в чому розвиватись.
    Тому дуже часто ми маємо талановитих людей, які могли направити свої спосібності для служіння людям і Богові, вони направили їх на служінню мамоні, що привело до страждань і гибелі душі і проблем у суспільстві.
    Ми не можемо очистити свій розум, коли серце хворе страстями, і тому при покаянні, коли людина усвідомлює свій гріх, але не усвідомлює свої пристрасті, які зберігаються в серці, розкаяння робиться не ефективним, бо ці страсті знов будуть вести її в спокусу.
    Серце це скарбниця людини і скарби які нам в житті траплялись, ми відклали їх в своє серце. І тепер серце підчиняє розум і волю. щоб вибір був цих цінностей на першому місті.
    Легко обдурити жадного чоловіка, бо він пристрасний до жадності. І розум його не здатний проявити розсудливість. Як щука від жадності хватає все що блищить так і людина жадна або має якусь іншу пристрасть проявляє не обережність і не стриманість в житті.
    Якщо суспільство хворе на жадність, то скільки б ми не вибирали депутатів, нічого не зміниться. Треба лікувати суспільство, і щоб не вигідно було іти в депутати жадним людям. Коли золота і багатства там не буде, то вони туди не будуть йти, а будуть іти ті хто дійсно хоче служити народові.
    Для кожного хто має якусь пристрасть, біси мають приманку і наживку на яку ловлять душі людей.
     
  • 06:27 04.10.2014
    0 0
    Матеріал який тут подається, є вибране з книжок православного богослов’я. Спочатку, хотів я тільки перекладати, але по необхідності перекладу змушений добавляти деякі речення і інші думки. Тому, щоб не порушувати правил авторства, мені приходиться в деяких випадках викладати як особисті тексти.
     

Проповіді та питання віри

Наші Друзі: Новини Львова