Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: неділя, 05 липня 2020 року

Як ввічливо відхилити запрошення?

Переглядів: 13037
Додано: 29.09.2009 Додав: Пан Крук  тем: 24
Hi 0 Рекомендую 1 Коментарі: 65
  • 00:27 30.09.2009
    0 0
    читається радше як до рестаВрацйі
     
  • 00:53 30.09.2009
    0 0
    Цитата:
    Цікаво було б, якби шановні дописувачі поділилися досвідом ввічливої відмови

    А чому б не піти... "по-англійські"
    ???
     
  • 00:55 30.09.2009
    0 0
    Цитата:
    Цікаво було б, якби шановні дописувачі поділилися досвідом ввічливої відмови

    Та, шо? Брехати треба
     
  • 02:42 30.09.2009
    0 0
    Та це елементарно: просто-напросто кажете, що жінка чекає вдома і всі діла.
     
  • 02:44 30.09.2009
    0 0
    Цитата:
    Та це елементарно: просто-напросто кажете, що жінка чекає вдома і всі діла

    І ще додати: А як не буду вчасно, то почне так лаяти та... бити...
    ???

    Так?
     
  • 07:55 30.09.2009
    0 0
    Цитата:
    Прошу пана, це все мистецтво.
    І то високе мистецтво.




    Цитата:

    Ситуація 1.

    На вечір планується акція, мене запрошують особисто. Ближче до вечора перепитують і нагадують про акцію. Напевно, добре повідомити вже на даній стадії про відсутність у мене намірів брати участь в даній акції. Краще серйозний тон.

    Тут, думаю, треба внести ясність відразу, щось на зразок: "Ооо, на жаль, я не зможу взяти участь", без всяких дальших пояснень. Так відчуваю, що в тій ситуації і не будуть питати чому. Якщо потрібна якась міцніша відмазка, то можна сказати, що треба передзвонити, щоб уточнити. В цій ситуації привязуєте себе до іншої сторони, з якою ніби умовлені і ті, що запрошують, вже не сміють перебивати.

    За 2-гу сит. тут багато гарно порадили, не маю, що додати.

    Цитата:
    Ситуація 3.

    Жіночки наполягають на моїй участі в забаві. Потрібно особливо тактовно відхилити запрошення, не образивши їх. Годиться жартівливий тон.

    Що ще хочу додати, що в такій ситуаціії ініціаторкою забави може бути хтось, хто серйозніше цікавиться. І крім відмови, дуже делікатної відмови, треба дати зрозуміти, що не цікавитесь (якщо не цікавитесь). Подавати фальшиві надії гірше, ніж не подавати їх взагалі, бо потім чим далі в ліс, тим більше дров.

    Як і взагалі в людському спілкуванні, дуже важливими є тон голосу і мова тіла. Читала десь, що якраз через мову тіла передається 90% інформації. Щирий, лагідний тон, ясний погляд дуже поможуть. Це не брехня. Одне те, що хтось вишукує способи відмови і турбується про їх ввічливість говорить, що ці люди важливі для нас і не хочемо їх образити. Але є межі, наскільки ми доступні до інших, бо то наше власне життя. Бути "кровд плізер" далеко не заведе, бо всім просто неможливо догодити. От про то і ввесь цей компот, от тому і потрібна товариська брехня. Багато краще, ніж врізати правду-матку, як вони набридли за день і треба хоч би заради морального здоровя зробити перерву.
     
  • 08:45 30.09.2009
    0 0
    Цитата:
    Та, шо? Брехати треба

    Мене якраз то питання мучило в перші роки мого навернення. Позбулася брехні і ніби тягар з себе скинула. "Правда вас вільними зробить", - казав Ісус. Ну а на товариському рівні виникали ситуації, коли казати правду ну якось не виглядало добре. Пригадую один великий магазин зробив виставку-продаж рукоділля своїх працівників. Ми попали туди випадково. І випадково попали на християнську сестру, що теж виставила пару своїх речей на продаж. Ми привіталися, поговорили, але не купили нічого. Бо я не хотіла вдавати, що вони мені сподобались, типу не хотіла брехати. Але щось мене мучило. Щось було не то. Потім до мене дійшло і мені встидно і дотепер. Ті речі коштували долар чи два. Продавці працюють майже на мінімальну зарплату, працюють довгі години, крім того я її знала. І я, ідіотка, не могла зробити людині приємність, бо, бачите, велика знавкиня мистецтв. Я би не збідніла і вона би не збагатилась, але радість не можна виміряти і яке право я мала забирати її??? Що варта така правда??? Ясно, якби я почала брехливо розхвалювати - теж неправильно, але в тому випадку не йшлося, що вона всьо закине і вдариться в "мистецтво", вона так само буде стояти за касою, день за днем.

    Потім ми говорили з чоловіком, як поступати в подібних ситуаціях, і він так просто каже, що сказано: "Не свідчи неправдиво",- а не: "Ніколи не говори неправди". Свідчити неправдиво - говорити неправду на когось і у важливих випадках, або щоб самому скористати з того.
    Не має нічого спільного з "брехати" власній жінці, що вона гарно виглядає (це вже я додаю, це не його слова). Чи "брехати" іншим, що раді їхнім подарункам. Або змовчати, коли не питають? Чи краще ліпити "щиру правду"?
     
  • 11:53 30.09.2009
    0 0
    Дякую Бучікові за дуже практичні відмовки. В мові тіла і іншій парапсихолоґії не розуміюся, тому саме такі конкретні заздалегідь підготовлені фрази підходять найліпше.

    Цитата:
    маю заплановану зустрiч в бiзнесовiм клубi/українськiм посольствi/гольфкорсi/клубi друзiв Українського Католицького Унiверситета/в церквi (добре надається для суботнього вечора/недiльного ранку)


    З суботою/неділею якраз досі було найлегше, здебільшого я кажу, що мені потрібно за вихідні з’їздити в Стокгольм. В понеділок в товаристві витягаю з кишені пуделочко з жувальним тютюном і пропоную частуватися.
     
  • 13:42 30.09.2009
    0 0
    Цитата:
    Жіночки наполягають на моїй участі в забаві


    Прийшов такий час, що й жіночки можуть дозволити собі наполягати,
    Мені чомусь здавалось наче це роль чоловіка запрошувати,
    а жінці брехати й викручуватись.
     
  • 13:52 30.09.2009
    0 0
    До: папороть - #178202

    Цитата:
    Тут, думаю, треба внести ясність відразу, щось на зразок: "Ооо, на жаль, я не зможу взяти участь", без всяких дальших пояснень. Так відчуваю, що в тій ситуації і не будуть питати чому. Якщо потрібна якась міцніша відмазка, то можна сказати, що треба передзвонити, щоб уточнити. В цій ситуації привязуєте себе до іншої сторони, з якою ніби умовлені і ті, що запрошують, вже не сміють перебивати.

    без пояснень не вийде... люди ж все ж таки дибіли і дуже хочуть щоб їх послали... їм кажеш - не прийду
    вони - чого
    їм - не можу
    вони - а чого?
    їм - зайнятий
    вони - чим?
    їм - дві роботи.. я зайнятий (правда, до речі)
    вони - зробиш завтра з ранку (і тут з’являється думка, а чи не п****** вони?)
    і т.д. і т.п.

    Коротше кажучи тошнять до нескінченості... Зато якщо відразу нагнати матюків і сказати, шо вони вже за**** *****. Вирішують, шо в тебе якісь дуже вагомі причини без ніяких пояснень.
     
  • 14:13 30.09.2009
    0 0
    До: Smoke - #178217

    Цитата:
    без пояснень не вийде... люди ж все ж таки дибіли і дуже хочуть щоб їх послали...


    То правда. З одного боку, не хочеться образити і повестися нетактовно. З другого - потрібно чітко і ефективно відхилити посягання на свій вільний час. Якщо мова йде про одноразову акцію - це простіше, гірше, якщо це якийсь ритуальний традиційний захід, про який я, очевидно, поінформований заздалегідь.
     
  • 20:41 30.09.2009
    0 0
    До: Пан Крук - #178220

    Скажіть, що захворіла улюблена морська свинка і ви конче мусите сидіти біля її постелі, тримати за лапку і щопівгодини вимірювати пульс.
     
  • 02:26 01.10.2009
    0 0
    До: Пан Крук - #178220

    Цитата:
    То правда. З одного боку, не хочеться образити і повестися нетактовно. З другого - потрібно чітко і ефективно відхилити посягання на свій вільний час. Якщо мова йде про одноразову акцію - це простіше, гірше, якщо це якийсь ритуальний традиційний захід, про який я, очевидно, поінформований заздалегідь.

    Людей яких не можна ображати одиниці і всі вони, як один, ніколи не дадуть приводу це зробити...
     
  • 02:32 01.10.2009
    0 0
    Для чого ВАМ підлаштовуватись під когось кому по-барабану і ВИ і ВАШ ЧАС? Скажіть - не прийду. Будуть чіплятись - пошліть щоб не вертались.
     
  • 02:39 01.10.2009
    0 0
    ЧОМУ, йоли-пали, з рештою, ТРЕБА БУТИ ТАКТОВНОЮ З ЯКИМСЬ ПАДЛОМ ЯКЕ НЕ ТАКТОВНЕ ЗІ МНОЮ І НАВ’ЯЗУЄ МЕНІ, ЩО МЕНІ РОБИТИ? Чому ВОНО НЕ ДУМАЄ, ЩО МЕНЕ МОЖЕ ОБРАЖАТИ ТЕ, ЩО ЗА МЕНЕ ВИРІШУЮТЬ? ЧОМУ ВОНО ЛІЗЕ В МОЇ СПРАВИ?! В НЬОГО СВОЇХ НЕМА?! ЧОМУ Я, *** *** *****, МАЮ ПЕРЕД КИМОСЬ ВИПРАВДОВУВАТИСЬ І ЗВІТУВАТИ ЯК Я ПРОВОДЖУ СВІЙ ЧАС?! Щоб це свинюка потім заочі розповідала як я нікрасіво роблю? і ніправільно?
     

Як ввічливо відхилити запрошення?

Наші Друзі: Новини Львова