Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: п'ятниця, 20 вересня 2019 року

Чому важко жити?

Переглядів: 20269
Додано: 08.03.2008 Додав: Stek  тем: 54
Hi 0 Рекомендую 0 Коментарі: 107
  • 18:43 08.03.2008
    0 0
    Чи відвідує вас таке відчуття?

    Відчуття обтяжливості існування?

    І як ви його випрацьовуєте?
     
  • 20:06 08.03.2008
    0 0
    Думаю, що кожного відвідував цей стан, комусь було важко від нерозділеного кохання, від непорозумінь на роботі, вдома, від невірності у дружбі,а хтось просто не хоче думати про старість, боячись її та й взагалі є ціла купа речей, які можуть пригнітити стан людини!
    Та при цьому ми забувам про ті речі, які маємо! Яке справжнє щастя для матері бачити, коли її хвора дитина змогла їсти чи підвелась, чи усміхнулась, бо її нічого не болить! А у повсякденному житті ми не цінуємо того, що маємо, тому й приходить оце відчуття обтяжливості. Женіть його від себе геть!
     
  • 20:29 08.03.2008
    0 0
    Цитата:
    Женіть його від себе геть!

    Сьогодні воно минуло після того, як я подивився хороший фільм, "Вертикаль".

    Якщо ж хорошого фільму під рукою немає, доводиться вигадувати щось інше.
     
  • 21:10 08.03.2008
    0 0
    Все дуже просто, Ви вирішили, що жити важко. Якщо б Ви вирішили, що жити легко, Ваше життя і було б легким. Люди надто недооцінюють силу власних думок...
     
  • 21:15 08.03.2008
    0 0
    Цитата:
    Відчуття обтяжливості існування

    І не ходіть в дорогі супермаркети
     
  • 21:17 08.03.2008
    0 0
    Все так не буде, а мій батько завжди згадує слова мудрого Соломона:"Минає все- мине і це!" Дієва установка
     
  • 21:20 08.03.2008
    0 0
    До: Stek - #0

    Певне, ви у війську не служили й у неволі не були. Якби ви зазнали цього, то раділи б кожній прожитій хвилині.
     
  • 21:30 08.03.2008
    0 0
    Людина така істота, яка переносить все, крім забагато добра, коли у неї всого вдосталь, то починає задумуватись про "жити чи не жити",про обтяжливість існування, що б таке зробити, що немає ще ні в кого! від обтяжливості і снування деякі гламурні подонки починають купувати ділянки землі на Місяці, бо тут ім місця не вистачає, а в їх дурні голови не може і закрастись така думка, що їх даремно просджені гроші зможуть принести більш користі тут, на Землі! І дійсно ті люди, які в своєму житті зробили хоч одну корисну безкорисноріч ніколи не подумає про непотрібність свого існування, йому ніколи не схочеться померти, бо ще ж багато є незавершених добрих справ!
     
  • 21:37 08.03.2008
    0 0
    До: КОМа - #142168

    Показники самогубств зростають у прямій пропорції до зростання рівня добробуту. Найменше самогубств здійснюється під час війни, у місцях позбавлення волі та під час важких життєвих випробувань. (Еміль Дюркгайм, Самогубство)
     
  • 21:36 08.03.2008
    0 0
    У каждої людини свої карби дивацтва. Якшо та особа чесним шляхом заробила гроші, то може і на Місяці землю купувати, гадаю, неварт рахувати чужі гроші. Не відвідали поки тих людей ідеї, віддати власні гроші на благочинні справи. Кожному своє.
     
  • 21:40 08.03.2008
    0 0
    Всі , що прийшли на землю, прийшли з певною метою, і не нам розмірковувати, хто більш потрібніший на землі. Всі для чогось існують, на те йде ціле життя, аби збагнути ціль власного існування
     
  • 21:44 08.03.2008
    0 0
    О Боже! Уявіть си нашого Стека:
    сидить, весь такий знуджений мільйонер, роздумує, чи то ліпше нову зірку своїм іменем обізвати, чи на ті ж гроші пару соток на місяці прикупити - під бурячки
     
  • 21:57 08.03.2008
    0 0
    А хоч би всі люди назвали своїм іменем зірки, тих зірок незліченна кількість на небі. Хіба ми того не варті
     
  • 21:59 08.03.2008
    0 0
    Той Стек смаленого вовка не бачив.
     
  • 22:14 08.03.2008
    0 0
    А легко жити - нецікаво. Ну з"їси банку ікри - на другій знудить. Обсядуть тебе дівки - голова від них розболиться. Робота "не бий лежачого" - скоро втечеш.
    Але цікавої роботи треба заслужити, дівчина до душі - якщо її завоював, а дозволив собі пару канапок під бокал мартіні - прекрасно!
    минулий рік для мене був просто свинський. І нічо! Тільки більше розізлилася. Відтак - і вам раджу - не киснути, а злитися. Це мобілізує.
     

Чому важко жити?

Наші Друзі: Новини Львова