Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: понеділок, 16 вересня 2019 року

Читати треба тут!

  • 23:26 07.10.2007
    0 0
    Я роділся Тут , я руссій......... Дурень по перше тут руссіє не народжуються,
    а перебувають в державі Україні.
    По друге емігранти, чи діти емігрантів місцевими звуться тому що
    не іздять на батьківчину історичну -
    стало бути не знають що таке батьківщина.
    Приведу приклад: є собака, наприклад шотландська Коллі.
    І де б вона не народилася вона не змінить породи. Вона при любому розкладі карт залишиться Коллі.
    Чи в Москві, чи в Київі, чи в Шотландії. Але суть така, вона на батьківщині якщо в Шотландії.
    То як така позиція????
    Чи може бути емігрант місцевим? Я думаю ні. А ти як думаєш?
    В собак це відображається вочевидними відмінностями, вуха, морда, покрів... В людей - прізвище.
    Прізвище, це індифікатор походженя.
    І якщо прізвище Іванофф, то знаеш ти не місцевий, а дитина переселенця, нелегала, або емігранта.
    І знай своє місце.
    Не знаєш де живуть, і як мають жити емігранти, злочинці, переселенці, нелегали?
    В чужій державі ті категорії живуть законослухняно,нижче трави тихіше води.
    Інакше поідете на незнайому але так чомусь кохану вами "уродіну", тобто на росію.
    Знай що то тимчасове явище, що не працює закон для емігрантів, нелегалів, переселенців, біглеців.
    І ми нагадаємо тобі, що ти не місцевий. От така казочка. Добрим людям на вооружіння, а іншим на роздум та
    на острах.
    Швидь Андрій Миколайович. Сімферопольська область, м. Сімферополь. 80954268201.
     
  • 23:26 07.10.2007
    0 0
    Закон має бути такий в нас в державі. Має бути!
    Емігранти біженці, переселенці нацменшини не мають перевищувати 10 відсотків у нас в гостях в державі. Також окремо в кожній області 10 відсотків це той поріг, на який слід реагувати виходячи з обов’язків захисту Українських національних інтересів. .Цей нагляд за відсотком ненадійної, (потенціально антидержавної маси) має контролювати спеціально створений державний комітет на кшталт „ Комітет нагляду за емігрантами, біженцями, переселенцями, нацменшинами та іншими”. Я вважаю, що якщо відсоток переселенців, емігрантів перебільшує 10 відсотків від титульної нації Українців то це створює благодатний грунт для антидержавний дій. Це те, що ми маємо в Сімферопольській та Донецькій областях. Всі вище перераховані категорії гостей нашої держави мають чітко відчувати, що вони в державі Україні, українська мова це норма України, що в них є обов’язки щоби мати право перебувати в Україні. А якщо не дай Боже вони забули, або їм не пояснили ще обов’язки громадянина, якщо ці елементи дозволили собі, або планують дозволити виступати проти державності, мови, символіки, історії, то слід поставити до відома їм що вони ніяким чином не мають права на виступи, акції протести бо не являють собою частину України, і стало бути не їхня це справа. За спроби інших народів а також їхніх представників тлумачити, спотворювати державні справи України як держави, мають бути емігровано до своєї батьківщини звідки вони , або їхні батьки прибули. За деякі речі має бути передбачена кримінальна відповідальність, в тому числі заборона займатися громадською, або політичною діяльністю. Також в нормах Українського законодавства слід також прописати однозначно, що зрада Батьківщини це дія поширюється виключно на Українців. А дія представників інших націй направлена на антидержавну політику це невиконання обов’язків громадянина і тягне за собою розгляд питання про депортацію на етнічну батьківщину. В деяких випадках можна позбавити права займатись громадською чи політичною діяльністю. Також слід заохочувати працювати на благо України, тобто виконувати громадсько корисні роботи по благоустрою, прибиранням міста під суворим наглядом „ Комітету нагляду за емігрантами, біженцями, переселенцями, нацменшинами та іншими”. І лише після зняття з обліку особа поновлює громадянство України.
    Представники інших народів світу, які находяться на нашій Українській території мають чітко усвідомлювати, що ми дбаємо про нашу державу, і не дозволимо дії які їх не обходять.
    Швидь Андрій Миколайович. Сімферопольська область.
     
  • 23:27 07.10.2007
    0 0
    Щоби був якийсь грунт для роботи, треба закласти фундамент. Що треба зробити для того щоби наступне покоління козаків мали чим пишатися, та не забули завдяки кому вони козаки? Правильно, треба створити пантеон слави Українським Козацьким Гетьманам України. А що роблять сьогоднішні Отамани? Міряють шаровари, та криком дуба валять, які вони після цього козаки, або ватажки козацькі? Пшик! Ось так я і думаю, якщо всі оті отамани не зроблять за своє правліня пантеону, то ганьба їм а не слава. Зробіть корисне для наступників ваших ви ледачі самодури!!!! Не зробите, то геть зразу! Де Нашим гетьманам могили???

    А чи знайдеш ти могили їхні???? Я шукав.... А чи знаеш ти що з ними стало? ТИ пізнав????


    Є така держава Україна яка не цінує чомусь свої святині. Або їм заважають побачити велич свою. Відволікаючи від самоповаги. Це не зрозуміло мені, як так, якась десь там державка пишається одним героєм. Пишається тим, що він народу вказав шлях до самоповаги та національної унікальності! А я нарахував більше СТА в Україні. І хочу щоби всі убогі на героїв нації поважали мій народ. Більше того знали що ми за нація по прикладу з ними убогими. Але біда . Немає пантеону слави тим титанам нації...І що?   Де їхні могили? Куди покласти квіти на могилу? Як показати синові орієнтир його нації? На яких прикладах його виховувати? Треба працювати над тим що надасть ваги кожному з нас.





                   Великі полководці, Гетьмани України які чекають свого належного місця в своїй батьківщині.. Вимагають пантеону слави та історії України.
              ( Хто не вчить свою історію залежний від чужої).....
         
    1.Венцеслав Світольдович ........................................1401—1439
    2.Лянцкоронський Предслав ...................................1506—1511
    3.Дашкевич Євстафій ................................................1506—1536
    4.Хмельницький Венжик (Венцеслав)....................1534
    5.Вишневецький Дмитро (Байда) ....... ...................1550—1563
    6.Ружинський Євстафій...................... ......................1565
    7.Бируля ............................... ........................................1567
    8.Свирговський Іван ............. .....................................1567—1574
    9.П’ятигорець Темрюк .............................................. 1572
    10.Ружинський Богдан(Богдан, Яків, Ружний).......1575—1576
    11.Підкова Іван ............................................................. 1577—1578
    12.Шах Яків ............................ .......................................1579
    13.Зборовський Самійло ....................................... ... 1584
    14.Оришевський Іван (Ян) ....... ................. ...............1579—1591
    15.Ружинський Михайло. ...................................... ... 1585
    16.Чорницький Лук’ян ....................... ........................1586
    17.Микошинський Богдан ..................... ............ ......1586—1594
    18.Скалозуб Семен .......................... ....................... ...1588—1589
    19.Чановський Войтих ....................... ........................1590
    20.Косинський Криштоф .......................................... 1591-1593
    21.Лобода Григорій ................................................... 1594—1595
    22.Наливайко Северин .............................................. 1596
    23.Шаула Матвій ......................................................... 1596
    24.Печковський Христофор .................... ............ ....1596
    25.Кремпський Криштоф............................................1596
    26.Василевич Гнат .......................... ............................1596—1597
    27.Байбуза Тихін ........ ................................................. 1598
    28.Кішка (Кошка, Кушка) Самійло .................. .......1599-1602
    29.Крутневич Гаврило........................ .......................1600—1601
    30.Куцкович Іван ........................................................ 1602—1603
    31.Косий Іван ............................................................... 1603
    32.Ізопович Григорій. ........................ .............. .........1606—1610
    33.Олевченко................................................................. 1609
    34.Тискиневич Григорій ...................... ......        .......1610
    35.Конашсвич-Сагайдачний Петро ........ ..................1614—1616, 1620—1622
    36.Луцкевич Василь ......................... .............................1620
    37.Бородавка Яцько (Неродич) ................. ..................1621
    38.Голуб Олефір (Стеблевець). ................................... 1622—1623
    39.Каленик Андрійович .............................................. ..1624—1625
    40.Григорович Максим ................................................ 1625
    41.Пирський .................................................................... 1625
    42.Жмайло Марко .......................................................... 1625
    43.Дорошенко Михайло..................................... ........... 1625—1626
    44.Вовк Костянтин ......................................................... 1626
    45.Грицьків ...................................................................... 1626
    46.Чорний Грицько......................................................... 1628—1630
    47.Іванович Левко........................................................... 1628—1630
    48.Федорович Тарас (Трясило) ................................... 1629—1630
    49.Сулима Іван ................................................................. 1628-1629, 1630-1635
    50.Перев’язка Семен ..................................................    .. 1630, 1632
    51.Орендаренко Тиміш.................................................... 1630—1633
    52.Кулага-Петражицький ....... .........................................1631—1632
    53.Гаврилович .................................................................. .1632
    54.Арлам ............... ............................................................. 1632
    55.Діденко Андрій ............................................................. 1632-1633
    56.Дорошенко......................................................................1633
    57.Томиленко Василь ....................................................... 1635—1637
    58.Павлюк (Буг Павло) ...................................................... 1637
    59.Кононович Сава ........ ................................................... 1637
    60.Гуня Дмитро .................................................................. 1638
    61.Острянин Яків (Остряниця.)........................................ 1638
    62.Савалтович ..................................................................... 1642
    63.Хмельницький Богдан Зіновій ..........   ..................... .1648—1657
    64.Виговський Іван ............................................................ 1657—1659
    65.Сірко Іван........................................................................ 1658—1660
    66.Хмельницький Юрій ................................................... 1659—1663
    67.Цюцюра .......................................................................... 1660
    68.Тетеря Павло ................................................................. 1663—1665
    69.Брюховецький Іван ...................................................... 1663—1668
    70.Опара Степан ................................................................ 1665
    71.Дорошенко Петро........................................................ 1665—1676
    72.Многогрішний Дем’ян ............................................... 1668—1672
    73.Вдовиченко Степан ..................................................... 1669
    74.Суховій (Суховієнко Петро, Ашпат Мурза)........... 1669—1674
    75.Ханенко Михайло......................................................... 1669—1674
    76.Самойлович Іван.......................................................... 1672—1687
    77.Гоголь Остап................................................................. 1676—1677
    78.Кумицький Степан....................................................... 1683—1684
    79.Борковський Василь ................................................... 1687
    80.Могила Андрій.............................................................. 1684-1689
    81.Мазепа Іван.................................................................... 1687—1709
    82.Стецько ........................................................................... 1689
    83.Петрик (Іваненко Петро) ........................................... 1696—1712
    84.Скоропадський Іван..................................................... 1708-1722
    85.Орлик Пилип..................... ............................................ 1710—1742
    86.Полуботок Павло.......................................................... 1722-1723
    87.Апостол Данило ........................................................... 1727—1734
    88.Розумовський Кирило ................................................ 1750—1764
    89.Скоропадський Павло................................................. 1918—1919
    90.Чорновіл В’ячеслав........................................................1991 -1995
    91.Мулява Володимир...................................................... 1994 -1996
          92.Кучма Льоня .................................................................. 1996 -1998
          93.Білас Іван ..........................................................................1998 - 2004
          94.Ющенко Віктор.............................................................. 2005 –
    Не слід переписувати історію, ії треба хоча б написати.
    Треба створити пантеон слави та історії нашої батьківщини.
    Апостола Андрія в центр уваги.
    Князів наших треба в першу шерегу.
    Потім козацька доба.
    Сюди слід додати отаманів всіх українських формувань визвольного часу.
    Сюди слід додати Духовних поводирів України.
    Врешті-решт з нашої землі треба вигнати бульдозерами ідолів які тут ніколи не були і мало ким сприймалися як свої.
    Однодумців прошу до вирішення цього питання.
    Швидь Андрій Миколайович
     
  • 23:27 07.10.2007
    0 0

    Пояснення походження та сучасного використання слова – ПАН.
    В Українській мові є таке коротеньке, м’яке і лагідне слово-звернення – пан.
    Колись воно було широковживане. За часів окупації, а також в радянські часи в нього, як і в деякі інші слова, було вкладено політичний зміст, вживалося у негативному значенні і воно трохи не зникло. Й зараз у спілкуванні начебто знаючих людей можна почути таке: „Мене назвали паном Миколою. Який я їм пан якщо я не Рокфеллер?” А мені сказали піні Антоніна Іванівна чому ви ігноруєте виконання основного закону на держслужбі!?” „Какая я ім панша если училась не для іхней незалежності???” Тобто, за словом „пан” стали розуміти лише багатія, або національно орієнтованого будівника держави, а для цієї категорії людей буржуазного націоналіста з якоїсь там України. Інші лжезнавці вважають, що це слово в Українську мову прийшло від Польщі. Не буду сперечатись, хто у кого яке слово перейняв бо це неможливо простежити при наявності здорового глузду та відсутності атласу переселення слів зі сторони опонентів, як і не буду сперечатися хто і навіщо це слово заполітизував це й так видно.
    Істориками документально не встановлено, чи дійсно було плем’я під назвою „ пани”, але з народних оповідань, пісень, міфів та легенд, переказів, інших джерел відомо, що крім них були на Українських землях племена під назвами трояни, пелазги, краяни, галичі, ліди, попелі, лелеки, укри, орачі, трипільці, украяні й багато багато інших споконвічно проживаючих на своїх землях. Й не дивно що в недалекій історії України залишилось мало документальних свідчень, адже з часів монголо-татарської, а згодом трансформованої окупації Московщиною - єдиного нащадка тієї горе-орди і впитавшеї в себе всі традиції своїх братів по потребам багато разів знищувались на присвоювались архівні матеріали і нині часто-густо доводиться звертатись до різних зарубіжних свідчень. Дивно та неприродне те, що нерідко свої рідні Українські слова та позиції ми не пізнаємо, продаємо сторонимося їх та відхрещуємося...
    Між тим, як бачимо, за словом „пан” криється багатотисячна історія, з Грецької міфології знаємо, що в число олімпійських богів, входив неперевершений Пан – лицар доброї слави, весельчак, жонолюб та винолюб володар найкращих тваринних стад лісів полів.
    З давньогрецької пан означає „ той що подобається всім”. Однак лінгвісти стверджують що в цьому слові індоєвропейський корінь, що значить „ робити родючим, плодотворним”. Вчені вже кілька століть впевнено проголошують , що в основі індоєвропейських мов лежить древній санскрит, з якого виникла і давньоукраїнська мова, до речі найкрасивіша мова світу за визнанням більшості народів світу.
    Озброївшись знаннями про свій родовід та ідентифікувавши себе до великої історії Українського народу треба винищувати на інформаційному рівні лжеповіствування, схеми глобалізації кількох націй які як показує досвід працюють не на нас , а задля підриву національної свідомості ( тобто боротьби за своє).
    Цікаво і треба знати, як видно з вищенаведеної легенди що ПАНИ були дуже розумними людьми і необов’язково багатими на паперові гроші ( дякуючи Богові є ще цінності). Отже, звернення „пан”, „пані”, „панове”, - поважне і застосовується до людей розумних, інтелігентних, поважних. І до того є купа таких же народів як і ми, у яких є свої суто національні звернення задля підкреслення своєї приналежності до свого народу та ради поваги один до одного. Іспанське „дон”, англійське „сер”, німецьке „фон”,
    американське „містер”, казахське „ джан” російське „гаспада” і багато багато інших прикладів. Висновок – поважаймо свою родословну. Не цураймось своєї минувшини свого нарешті народу. НЕ даром кажуть з пана пан вийде аз хама пан ніколи.
                                                                                            Швидь А.М.
     
  • 14:09 08.10.2007
    0 0
    стільки дурниць,що й відповідати не хочеться.
     
  • 00:44 28.04.2016
    0 0
    Фитнес-клуб «SportUP» - для меня с недавних пор стал родным домом, провожу там как можно больше времени по возможности конечно. Новый, и очень уютной клуб, с приветливыми людьми, хорошими инструкторами. В общем все есть для идеальных занятий и физической прокачки, Так что не жалуюсь))

     
  • 00:44 28.04.2016
    0 0
    Я вот дома занимался и что то не очень помогло, массу не могу набрать никак. По этому решил записаться в зал и мне посоветовали «SportUP», говорят что очень крутой, и все тренажеры есть для прокачек всех мишц. Кто еще там занимается, как Вам??
     
Сьогодні:

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 

Читати треба тут!

Наші Друзі: Новини Львова