Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: четвер, 28 травня 2020 року

Парадокси патріотизму

Переглядів: 15749
Додано: 02.07.2007 Додав: Пан Крук  тем: 24
Hi 0 Рекомендую 0 Коментарі: 189
  • 14:25 02.07.2007
    0 0
    До: Пан Крук - #112037


    Погоджуюся. А найкращий лiк вiд того - спитати себе, що держава Україна зробила для кожного з нас?
     
  • 14:26 02.07.2007
    0 0
    До: Пан Крук - #112054

    Ну, я мала на увазі ірландців не етнічних, а грамадян Ірландії, які можуть купити закордонний тур за власні, заробленні в Ірландії кошти, а не з ласки гамериканського вуйка.
     
  • 14:27 02.07.2007
    0 0
    Цитата:
    громадяни України зовсім інакше ставляться до своїх співгромадян, які еміґрували, ніж ставляться до своїх співвітчизників в аналоґічній ситуації громадяни іншіх країн. Взагалі, я не зустрічав в інших країнах нічого подібного - це сприймають так само буденно, як скажімо перехід на іншу роботу чи переїзд до іншого помешкання в межах того самого міста. В Україні ж це часто викликає як не осуд (неморально), то співчуття

    Громадяни різні трапляються Ви забули назвати ще тих, хто заздрить емігрантам. В Одесі, в кінці 80-х - початку 90-х побутувала приказка "Ти єврєй, а я нє смоґ" бо під цією маркою тоді можна було дуже вигідно виїхати в Ізраїль, Німеччину, США.
    Зрозуміло, що людина, яка з Франції переїхала в Німеччину, чи навпаки, сприймається там без особливих емоцій - рівень життя приблизно однаковий. Те ж саме з ідеологічними засадами тощо. Юридичний, соціальний захист - все побудовано на спільних принципах. Кордони в Європі (а ви ж про Європу говорите) завжди перетнути було відносно просто. Тобто переміщення людини відбувається без особливих зусиль в просторі і в часі горизонтально і не призводить до принципових змін в житті.
    Емігранти з України (=СРСР), поліпшують своє становище одразу в обох координатах: а) поборюють числені препони як на своїй Батьківщині, так і на майбутній Батьківщині їхніх ще ненароджених дітей; б) попадають в майбутнє - бо жити так, як живуть працюючі люди на Заході, лікуватися, як вони лікуються вже зараз, українцям в ХХ ст. лише обіцяли. До того ж, вже сто років, як виїзд через кордон сприймався як прощання навіки, без шансів зустрітися знову. Тож переміщення укр емігранта відбувається в просторі і в часі по висхідній і принципово змінює його життя (переважно на краще).
    Дуже швидко емігрант забуває що можна жити якось інакше (тобто, як на Батьківщині), звідси виникають перші побутові непорозуміння.
    Приклад: Влітку з Шотландії по роботі приїхала знайома після 4 років еміграції. Виїжджала із занюханного містечка, де воду 4 години на добу давали. В середині липня пішли на концерт в філармонію. Після 1-го відділення вона й каже: "Щось кондиціонер мабуть забули увімкнути". Я у відповідь засміявся: "А взимку опалення забувають увімкнути." Вона замовкла і на цю тему більше не говорила.
    І цей форум і є прикладом подібних непорозумінь, бо ті, з форумчан, що пожили поза Україною хоч скільки, вже втратили розуміння тутешнього життя, але щиро наполягають на своєму баченні місцевих процессів.
     
  • 14:36 02.07.2007
    0 0
    Цитата:
    І цей форум і є прикладом подібних непорозумінь, бо ті, з форумчан, що пожили поза Україною хоч скільки, вже втратили розуміння тутешнього життя, але щиро наполягають на своєму баченні місцевих процессів.

    Ага, а ще прикольно спостерігати, як дехто з них переконує всіх навколо і в перше чергу себе, що залишившись в Україні, вони б працювали виключно на Ахметова, Коломойського чи Порошенка і починають довкола цього накручувати якусь мораль. Можна подумати, що в країнах свого теперішнього перебування вони повідкривали власні справи і вже не є найманими робітниками.
     
  • 14:46 02.07.2007
    0 0
    До: ЮЛЯ - #112058


    Цитата:
    Ага, а ще прикольно спостерігати, як дехто з них переконує всіх навколо і в перше чергу себе, що залишившись в Україні, вони б працювали виключно на Ахметова, Коломойського чи Порошенка і починають довкола цього накручувати якусь мораль. Можна подумати, що в країнах свого теперішнього перебування вони повідкривали власні справи і вже не є найманими робітниками.


    а ще прикольнiше спостерiгати як конкретна дописувачка ЮЛЯ плутає правiдне iз грiшним i робить висновки не маючи до диспозицiї реальних фактiв.

    Спецiально для вашого вiдома, панi, мiй роботодавець тут:

    - не вбиває конкурентiв
    - веде справи етично
    - ставиться до працiвникiв мерiтократично. Без `я начальник - ти дурак`
    - не дає хабарiв i взагалi уникає будь якої корупцiї
    - не є кацапом i не примушує мене проти моєї волi на роботi чи деiнде спiлкуватися кацапською

    Тепер ваша черга `накручувати мораль(с)`
     
  • 14:56 02.07.2007
    0 0
    До: SS. - #112057


    Цитата:
    ті, з форумчан, що пожили поза Україною хоч скільки, вже втратили розуміння тутешнього життя, але щиро наполягають на своєму баченні місцевих процессів.




    Хибне, але широко розповсюджене в Українi твердження. Остання хвиля як правило iнтенсивно пiдтримує стосунки з рiдною землею (особистi вiдвiдини, родичi, телефоном, ТБ, iнтернет, газети).

    Справа не в тiм. Справа в тому що українцi в Штатах, Нiмеччинi чи Канадi звикли до нормального чесного некорумпованого життя i `мiсцевi процеси тутешнього життя в Українi` викликають в них реакцiю рiзкого спротиву. Не тому що вони не розумiють української специфiки (корупцiю, нехлюйство, нечеснiсть, хамство - не скрiзь звичайно, але в багатьох мiсцях/ситуацiях) - навпаки дуже добре розумiють!   Просто вже хочуть з тим миритися i не повиннi з тим кожного дня жити.
     
  • 15:03 02.07.2007
    0 0
    До: SS. - #112057

    Цитата:
    бо ті, з форумчан, що пожили поза Україною хоч скільки, вже втратили розуміння тутешнього життя, але щиро наполягають на своєму баченні місцевих процессів.


    Маєте рацію - моя мама говорить мені це постійно (я живу за кордоном вже другий десяток років, тому відрив від укр. щоденних реалій у мене напевно що колосальний). І непорозуміння у нас виникають саме ось на таких культурних дрібницях. Наприклад, кілька років тому - їдемо в Україну з річною дитиною. Питаю, чи є де купити в Україні дитяче сидіння до машини. Питання зустрічається "в штики" (так ніби я питаю за придбання міжпланетного катера). Купую сидіння в Англії, передаю напередодні візиту в Україну. По приїзду довго мучимося, прикріпляючи сидіння (тато познімав паски безпеки з задніх сиджень). Мама псіхує, що кому того крісла треба - а во в Україні всі діти їздять на колінах. Моя англійська половина не сприймає такий аргумент позитивно. Я як завжди виходжу між Сціллою і Харібдою Зрештою сидіння прилаштовано - їдемо. На кожен звук від дитини - зразу мамина реакція "то вона через крісло плаче"... Після цього - півгодинна тирада про "а ось спробували б ви пожити в наших умовах"... І це лише один приклад...
     
  • 15:07 02.07.2007
    0 0
    До Пана Крука
    Цитата:
    але перечитавши тему про одруження з іноземцем, зокрема відгуки на мої дописи, задумався над такою цікавою особливістю - громадяни України зовсім інакше ставляться до своїх співгромадян, які еміґрували, ніж ставляться до своїх співвітчизників в аналоґічній ситуації громадяни іншіх країн.(...)В Україні ж це часто викликає як не осуд (неморально), то співчуття (за кордоном не так сонце світить, не так хліб смакує, не так пташки співають).

    Чесно кажучи, перечитала щойно вказану Вами тему і знайшла там на 6 (здається) сторінках один-єдиний допис, який можна трактувати, як емоційне ставлення до еміграції: хтось написав (Ластівка, здається), що їй Вас шкода. Та, може, їй шкода, що Ви мусили прийти усі ті митарства в чиновників, аби пробутись громадянства. А Ви вже й ціле узагальнення зробили, що хтось когось засуджує, шкодує і т.д. і т.п. Знову висмоктуємо з пальця проблему, якої в нині сущих в Україні в голові і близько немає, і починаємо її пережовувати?
     
  • 15:09 02.07.2007
    0 0
    Цитата:
    Справа в тому що українцi в Штатах, Нiмеччинi чи Канадi звикли до нормального чесного некорумпованого життя i `мiсцевi процеси тутешнього життя в Українi` викликають в них реакцiю рiзкого спротиву.


    Свята правда. Моє бачення місцевих процесів дратує моїх батьків як дитячо-ідеалістично-наївне, і я усвідомлюю, що з моїми принципами (наприклад не даю хабарів плюс повна відсутність мистецтва пристосуванства - останнє заважає і у Англії) в Україні мені було б дуже складно жити. Але вже така я тваринка, і нічого з цим зробити не можу.
     
  • 15:10 02.07.2007
    0 0
    Цитата:
    з тим миритися
    Лондон гарне місце, щоб не миритися з чимсь в Україні. К.Марксу, наприклад, також там муляло, тому ж Лєніну... Щось з тим Лондоном не так,.. а може і не з Лондоном
     
  • 15:11 02.07.2007
    0 0
    До: SS. - #112066


    ОК. консенсус
     
  • 15:13 02.07.2007
    0 0
    Цитата:
    наприклад не даю хабарів плюс повна відсутність мистецтва пристосуванства - останнє заважає і у Англії) в Україні мені було б дуже складно жити.
    Ну от, ви всіх українців гамузом і зробили хабарниками і пристосуванцями.
     
  • 15:14 02.07.2007
    0 0
    До: SS. - #112068


    Цитата:
    Ну от, ви всіх українців гамузом і зробили хабарниками і пристосуванцями.


    Нє. Адвокат того не казали. Ви пересмикуєте
     
  • 15:17 02.07.2007
    0 0
    До: ЮЛЯ - #112064


    Цитата:
    А Ви вже й ціле узагальнення зробили, що хтось когось засуджує, шкодує і т.д. і т.п. Знову висмоктуємо з пальця проблему, якої в нині сущих в Україні в голові і близько немає, і починаємо її пережовувати?


    Це був не єдиний подібний допис, які я читав (можливо єдиний на цьому форумі), я маю інші приклади, в тому числі з життя, яким просто я раніше не приділяв уваги. Щодо нерозуміння місцевих процесів - це явище існує, але радше в протидежному напрямку, от наприклад я зауважив, що більшість людей, з якими я спілкувався, сприймають західне суспільство майже виключно через призму вищих доходів, не розуміючи, що головна відмінність - це те, про що пише Бучік:

    Цитата:
    Справа в тому що українцi в Штатах, Нiмеччинi чи Канадi звикли до нормального чесного некорумпованого життя i `мiсцевi процеси тутешнього життя в Українi` викликають в них реакцiю рiзкого спротиву. Не тому що вони не розумiють української специфiки (корупцiю, нехлюйство, нечеснiсть, хамство...
     
  • 15:20 02.07.2007
    0 0
    До: Адвокат - #112063

    Ну, мій чоловік також поміж мною своєю мамою ходить як між Сціллою і Харібдою . А ми ж всі троє українці. Але зі старшим поколінням власне у побутових дрібницях виникає купа конфліктів. От мене і чоловіка ще кілька років тому страшенно дратувало, що бабці на базарах не дають целофанові торбинки на куплений товар. Ми могли обійти весь ряд з морквою чи буряком і демонстративно не купувати там, де не дають того пакетику, поки нарешті якась баба не витримувала і не пакувала нам ту моркву в торбинку, витягнуту невідомо звідки. Тепер вже мають цілі стоси тих торбинок пакують самі, без нагадувань і навіть кажуть, що без торбинки втрачають покупця. Так ви би чули, що мій тато починав мені розповідати, коли я обурювалась цим "безкультурним обслуговуванням" на базарі: і про магазини часів Хрущова згадував, коли там навіть паперу до загортання не було, і ще таке-всяке різне. То не географічна разниця, то - вікова.
     

Парадокси патріотизму

Наші Друзі: Новини Львова