Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: п'ятниця, 24 травня 2019 року

Словник Галицького (гуцульсько-бойківського) діалекту

Переглядів: 115651
Додано: 30.05.2007 Додав: katrych  тем: 5
Hi 1 Рекомендую 0 Коментарі: 75
  • 20:31 30.05.2007
    0 0
    Шановне товариство! Є бажання створити лексичний словник галицького (гуцульсько-бойківського) діалекту. Вже набрана база приблизно з 500 слів з окремими прикладами виразів та тлумачень. Мені потрібна ваша допомога в закінченні цієї невдячної справи... Чому, спитаєте, Галицького, зокрема - гуцульсько-бойківського? Та тому, що я особисто, колись живучи на межі Гуцульщини та Бойківщини - цих частин Галичини, чув і вживав саме слова та вирази, що є певною унікальною спадщиною, яка надає нашому реґіонові колориту. Часом, вони (ці слова чи вирази) є вживаними в якості діалектизмів і в більшій частині нашої "Западенщини"... Можна, звичайно, було б зробити словник вужчого (напр. - суто гуцульського лексикону) чи ширшого (напр. - діалектизмів української мови взагалі), однак, я зупинився саме на цьому варіанті. Цей мовно-культурний феномен, вважаю, заслуговує на збереження його хоча б на папері. Отже, кому небайдуже минуле і сучасність нашого діалекту - долучайтесь! Я прийматиму ваші пропозиції (можна - у вигляді n-ної кількості слів з відповідними тлумаченнями) на ел. адресу: katrych@list.ru
     
  • 06:55 31.05.2007
    0 0
    Де можна буде ознайомитись із цим словником?
     
  • 12:51 31.05.2007
    0 0
    Зайдіть на сайт письменника Івана Петровція - там багато чого знайдете.
     
  • 14:44 31.05.2007
    0 0
    Ви б посилання дали ;) Ліниві ми всі...
     
  • 16:44 31.05.2007
    0 0
    хм, щось я не розумію, чому у вашому трактуванні галицький діалект розшифровується як гуцульсько-бойківський. скільки разів доводиться спростовувати, що Івано-Франківськ-це не гуцули, а тут далі те саме
    хоча ідея хороша. але мені здається, таке вже було десь. хтось цим займався.
     
  • 19:22 31.05.2007
    0 0
        Поки-що цей словник задумано в електронному варіанті (хіба-що буде воля Божа на паперове видання), а тому ознайомитися з ним буде не проблематично... Головне - щоб його до пуття довести. Бо кидати на огляд "сирий" матеріал якось не хочеться. В кого є сильне бажання, можу навести кілька витягів тут, наприклад - на окремі літери. Щодо вже існуючих праць з цього питання, то я не бачив такої літератури (може і є якісь раритетні дослідження лінґвістів-етноґрафів, але, щоб вони були загальнодоступні, то - ні), а в інтернеті ("Вікіпедія" та на сайті "KosivArt") є щось подібне: відповідно - Русинсько-український словник, де багато слів - мадярські, та - Гуцульський словник, серйозна праця, але ще дуже далека до завершення (там є слова лиш на літери "А" та "Б").
        Так, Івано-Франківськ - це не гуцульщина... Але, погодьтеся, що гуцульський говір не обмежується Гуцульщиною. Тут пропонується якийсь середній варіант: може, навіть дійсно, слід було б назвати його словником діалектів Івано-Франківщини. В більшості районів там послуговуються досить подібними лексичними основами (не всі галичани розуміють специфічних термінів, що означають, скажімо, окремі елементи одягу чи міфолоґії тих же гуцулів), тому вузькоспецифічні слова окремої з цих субетнічних груп (як я це на разі бачу) може і не ввійдуть до словника, але це багато в чому залежить від нашої з вами співпраці.
         Для того, щоб не бути голослівним, наводжу тут для прикладу слова, що починаються на окремі з літер:
         
           "Ґ"
    Ґа´бзати – те саме, що й ганьбити
    Ґа´йда (чол.) – ледар, волоцюга, бродячий собака
    Ґазда´ – господар, голова сім’ї (звертання - ґа´здо)
    Ґазди´ньи – господиня, жінка (звертання - ґазди´не)
    Ґа´нц-на-ґа´нц – чітко і відповідно прораховано
    Ґанч – дефект, брак, недолік
    Ґа´ра – коротка видозмінена (розібрана) підвода
    Ґараґу´льи – ґуля, клубок
    Ґа´рва – прірва, яр
    Ґарува´ти – тяжко працювати
    Ґвавт (чол.), ґвавтува´ти – неприємна несподіванка, лемент, крик, ридання, плакати
    Ґірґа´ти – котити
    Ґлий – клей, смола з дерева
    Ґльиґ – фермент для виготовлення твердого сиру
    Ґльо´мба - пломба
    Ґлянц – блиск, чиста поверхня («ґлянцува´ти» - полірувати)
    Ґлянц-папі´р – нождачний папір
    Ґнюр - кнур
    Ґо´ґоц, ґо´ґодз (чол.) – брусниця (ягоди)
    Ґрабе´лно (сер.) – держак для грабель
    Ґра´лі – вила з чотирма штирями
    Ґринджо´ли – дерев’яні санчата
    Ґрунь (чол.) – гора специфічної форми

        "К"
    Калю´к (чол.) – колючка, колючий кущ, будяк
    Кальо´ш (чол.) - калоша
    Канду´р (чол.) - ганчірка
    Кано´н (чол.) - гармата
    Канта´рь – кінський намордник, вага для зважування підвісним способом
    Кантипу´лька – рогатка (для стрільби)
    Ка´па (чол.) - покривало
    Карапа´ньи – жаба-ропуха
    Кардійо´н - акордеон
    Катру´пити, закатру´пити – мучити, вбивати, забити насмерть
    Ка´чьи - каченя
    Квас - щавель
    Квасне´нка – страва, подібна до борщу з додаванням слив
    Квасни´й - кислий
    Кваснина´ – молочна сироватка
    Квичьи´ти – кричати по-свинячому
    Кє´ти – кеди («кєт» – кед)
    Кі´лько - скільки
    Кі´льо (сер.) - кілограм
    Кі´но (сер.) – фільм, кінотеатр
    Кіро´н – керівник, бригадир
    Кіру´нок - напрямок
    Кла´дньи – копиця зі снопів, викладена спеціальним чином
    Клапа´тий – патлатий, нерозчесаний
    Клеве´ць – молоток («кле´вчик» - молоточок)
    Клива´к – неправильної форми зуб, ікло
    Кля´па – кнопка в музичному інструменті
    Кля´рник - кларнет
    Кля´са (жін.) - клас
    Кни´ґлі (одн. – кни´ґоль) – страва на основі картоплі і борошна
    Кобі´та – дівчина, жінка (іноді - в ірон., вульг. значенні)
    Ковба´н (чол.) – колода для рубання дров
    Ко´вткьи - сережки
    Козьи´ - козеня
    Коліда´ (множ. – кольи´ди) – Різдвяні свята, коляда
    Колоче´нка – страва з мнутої картоплі з молоком
    Ко´мин - димохід
    Коньи´чка (курьи´чка, котьи´чка…) (жін.) – конячий (курячий, котячий, тощо) послід
    Ко´пати – бити ногою, «ко´пнути» - вдарити, пнути ногою
    Корч - кущ
    Коси´цьи - квітка
    Коц (чол.) – шерстяна ковдра
    Ко´цмик – хвостик, обривок
    Ко´чело – кільце будь-чого змотаного
    Кошту´р (чол.) – палиця для підпиранні при ходінні
    Крам (чол.) - тканина
    Кратка´тий – в клітинку
    Кре´денц - сервант
    Криміна´л (чол.) – в’язниця, тимчасовий арешт
    Ксьо´ндз - священник
    Куве´рт, конве´рта (жін.)- конверт
    Кугу´т - півень
    Кугу´тик – льодяник (цукерка)
    Кукуру´дз (чол.) – кукурудза (множ. – “кукуру´дзи”)
    Кула´йстра (жін.) - молозиво
    Ку´ми - хрестини
    Ку´рва – повія, гуляща жінка
    Ку´рьи - курча
    Ку´фер (чол.) - скриня
    Ку´хньи – плита для приготування їжі
    Ку´чьи – клітка для дрібної худоби чи птиці
    Кушь, кушь-ку - вигук для за-(від-)ганяння напр. овець
    Кьи´рви (множ.) – кров (збільш. форма), «кірвавий» - кривавий
     
  • 20:20 31.05.2007
    0 0
    До: katrych


    Цікаво, а як вимовляється сполучення "ьи", що так часто в цьому словнику з’являється?..
     
  • 20:54 31.05.2007
    0 0
    Цитата:
    Щодо вже існуючих праць з цього питання, то я не бачив такої літератури (може і є якісь раритетні дослідження лінґвістів-етноґрафів, але, щоб вони були загальнодоступні, то - ні), а в інтернеті ("Вікіпедія" та на сайті "KosivArt") є щось подібне: відповідно - Русинсько-український словник, де багато слів - мадярські, та - Гуцульський словник, серйозна праця, але ще дуже далека до завершення (там є слова лиш на літери "А" та "Б").


    Завітайте у Книгосховище Українського Мовця. Також прошу зареєструватись на шефському форумі

    Що за Гуцульський словник?
     
  • 00:02 01.06.2007
    0 0
    Ґа´бзати а менi ся пригадало в нас казали кабзувати когось ,

    а ше бештати , збештати когось ,в розумiннi накричати , посварити   повчити
     
  • 00:07 01.06.2007
    0 0
    насерматери то всьо вимирає
    пишiть , пишiть то на паперi залишиться хоча
     
  • 05:25 01.06.2007
    0 0
    Ідея супер!

    Було би класно якби ще до слова було написане де його вживають, місцевість. Просто дружня порада. Я знаю це як хтось щось робить а всі цому зразу кажуть "це не так" . Прошу, так не думати.
     
  • 10:06 01.06.2007
    0 0
                  Всім дякую за поради!
       Данику, так, мені подобається ідея, щоб писати, де вживаються ті чи інші слова; а ще непогано було б - вказувати їх походження. Але, тоді це було б важкою справою, і багато з того, тоді, має шанс набути первної суперечності, бо, крім здорової критики, можуть з’явитися ще й дискусії, мовляв "це слово вживається не тут - а там..., а те слово не німецького, а - румунського походження"... Тоді словник ризикує стати або вмістилищем "всіх і вся", або - словником діалектизмів двох з половиною сіл.
       Скажімо так: на разі, сюди, в більшості, належать слова, що є у вжитку в Надвірнянському та Богородчанському районах Івано-Франківщини - і цими районами, зрозуміло, локалізація говірки не обмежується. Вважаю за недоцільне вносити сюди слова-діалектизми, нехарактерні для Івано-Франківщини (наприклад окремі слова - з Закарпаття, Лемківщини, частини Буковини і ін.), хоча це не означає, що деякі з них не є присутніми і там, і там, що дещо полегщує справу...
       За ці кілька днів я практично не відчув допомоги з боку вас, панове. Для спрощення цього моменту, пропоную слати повідомлення мені не на москальський емейл katrych@list.ru, а на інший - katrych@uol.ua, або просто тут, у форумі залишати взірці діалектної мудрості, де кожен зможе нормально над ними познущатися і поділитися думками щодо їх специфіки...
        Шановний Smoke, ніяк не можу зареєструватися у "Книгосховищі Українського Мовця" - і то при тому, що вказую людський емейл. Хоча, дякую, там і без того багато цікавого: наприклад - корисні посилання.
     
  • 10:27 01.06.2007
    0 0
    До: Smoke - #107928


    Гуцульський словник, на який я посилався це - http://www.kosivart.com/index.cfm/fuseaction/hutsu...
     
  • 11:28 02.06.2007
    0 0
    До речі, не можу перекласти правильно на українську слово "чокан" (випурхнуло з голови), російською буде - "кирка" (це інструмент для довбання землі, породи)... А друге, це, очевидно з польської - "най сьи преч каже" (висловлення здивування); але хочу знати, як би воно звучало в дослівному перекладі.
     
  • 14:18 02.06.2007
    0 0
    До: katrych - #107958


    Там запити обробляються ручками... просто почекайте трішки
     

Словник Галицького (гуцульсько-бойківського) діалекту

Наші Друзі: Новини Львова