Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: четвер, 20 червня 2019 року

"Безплатні" адвокати Андруховича

Переглядів: 198846
Додано: 12.05.2007 Додав: Марко  тем: 2
Hi 0 Рекомендую 0 Коментарі: 816
  • 22:58 05.11.2007
    0 0
    До Марка. Ваш перший вірш дуже сумний і щирий - це про труднощі буденного виживання?
    Взагалі тут з Вами погоджуюсь - забезпечення матеріального життя часто звязане з боротьбою якщо Ви про неї В минулі епохи митцям теж важко було як і взагалі вразливим всім.Камінь живе найдовше.    
     
  • 23:01 05.11.2007
    0 0
    До: alsorel - #124876


    А я проти. Узагалі не розумію про що ви пишете. мабуть бракує політехнічної освіти.
     
  • 23:17 05.11.2007
    0 0
    Я НЕ маю політехнічної освіти Але техніка - слово багатозначне. У мистецтві - це сукупність методів і правил за якими створюється витвір мистецтва ну або ремесла.Є правила ЯК тримати пензель ЯК тримати пальці при грі на інструменті як іх рухати навіть ЯК ДИВИТИСЯ коли малюєш і безліч безліч У балеті у опері свої Це матеріальна сторона твору мистецтва як тіло і вміння ним послуговуватись для чого? це вираз душі індивідуальності своєї щоб почути відповідь і народжується діалог деколи навіть необовязково з людьми.
     
  • 08:59 06.11.2007
    0 0
    На укр. центрі лежать "Секрети поетичної творчості" Івана Франка. там усе сказано.
    А щодо індивідуальності - то її ще треба просто мати.
     
  • 13:26 12.11.2007
    0 0





    Село Криворівня Верховинського району. У цьому селі є пам"ятник святій тверезості. Але місцеві маржини часом не знають міри з алкоголем.

     
  • 12:37 26.11.2007
    0 0
    я живу в Івано-Франківську і цікавлюся літературним процесом... особисто спілкувався з Андруховичем, Бараном, чув і спостерігав "вживу" "спічі" Процюка, Прохаська, Іздрика, Софійки Андрухович, Тані Малярчук, Ципердюка і багатьох-багатьох інших... я перетинаюсь із цими та іншими "письмаками" бодай раз у місяць на вулицях нашого невеликого міста, в кафе "Химера" чи, як два роки тому, напр., під час велосипедної прогулянки на міському озері, - Софійка Андрухович, Прохасько, Ципердюк - на велосипедах, це виглядало так мило в екологічному плані... тому можу зробити з усієї такої мозаїки деякі висновки:
    1) у якомусь своєму тексті Андрухович хизувався, що його не "зачепив" рекет у казна-якому задрипаному східно-європейському містечку, бо, на відміну від своїх знедолених земляків, сам Андрухович мав "європейський вигляд"... ну, така мода настала тепер, "такі тепер фарцовщики" ... логічно, що колись, у часи дещо інші, аби виглядати "своїм" серед "радянської інтелігенції", треба було закінчувати літінститут імені Горького і, - можливо, чому б і ні? - "підписатися" в КГБ, "щоб не чіпали" ... така вже екзистенція цієї особистості, вочевидь... треба поговорити на цю тему детальніше з Євгеном Бараном, у нього, мабуть, є суттєвіші докази, оскільки він висловлюється у формі "прямого" твердження... (зверніть увагу, я почав обгрунтовувати свій висновок з аналізу писаного Андруховичем, а не з якогось ОБНБС)... тому я більше схильний вірити твердженню Є.Барана, ніж "запереченню у своєрідній формі" О. Бережного... до речі, Андрухович про свої стосунки з КГБ сам розповідав у одному зі своїх есе...

    2) з Євгеном Бараном я знайомий особисто, мій друг попросив його бути ведучим на презентації мого роману "Свідки Абрахама" у Прикарпатському університеті (м. Івано-Франківськ)... отож, я почув від нього чимало як схвальних, так і критичних слів про мій роман (розумний дядько!), а головне - запевнення, що такий роман має право на існування, що він достатньо своєрідний... взамін подарованому своєму роману отримав книжку його критичних статей, він не взяв у мене жодної гривні, навіть у кафе не пішов , бо поспішав після презентації додому... але час на мене він витратив - і, уявіть собі, безплатно!.. отже, літературний процес йому небайдужий... тож, - чи може ця людина вимагати моральності від інших, в т.ч. і від Андруховича? я вважаю, що може... так само, як і Андрухович може вимагати "моральності", толерантності від провідника якогось харківського потяга...
    що ж до "якості " критики Є. Барана? - питання спірне... однак тут тема не про Євгена Барана... у темі його імені могли би посперечатись... отож, цей аргумент "моральних підвалин" є ще одним доказом, чому я не вважаю твердження Є. Барана ОБНБСом...
    чого ж вони жеруться?.. питання непросте... але від його з’ясування залежатиме наше сприйняття і Андруховича, і багато ще дечого у нашій літературі...
     
  • 22:02 06.12.2007
    0 0
    До: Nike_Велес - #126862

    чого ж вони жеруться?.. питання непросте... але від його з’ясування залежатиме наше сприйняття і Андруховича, і багато ще дечого у нашій літературі...

    Цілком згоден з автором цього коменту. Правда, було б не зле нагадати, хто такий той Андрухович, і що він написав. Чув,що то дуже відомий у Німеччині автор.    
     
  • 11:58 31.12.2007
    0 0
    Оце я скінчив читати роман Андруховича "12 обручів". Нічогенька книжка! Тільки, здається, в основі цього роману лежить неспокій через відсутність ерекції. Бо все там "ерекція" та "ерекція" повторюється... Не розумію, як у тебе проблеми з цим ділом, то купи віягру та й не мордуйся! Нащо ж романи писати?
    А ви як гадаєте, любі друзі (а також подруги)?
     
  • 23:15 31.12.2007
    0 0

    Щось у тому є. Але тоді назва роману мала б звучати "12 кілець". Кільця - то, здається, китайський спосіб боротьби з імпотенцією. Хоча я у тому, відверто кажучи, майже нічого не тямлю. Може, комусь і обручі потрібні.

    З Новим роком усіх! Як кажуть у нас - жеби в кожній хаті стояв!..
    Тьху на ту імпотенцію!
    Пане Юрку! То все через нерви і фригідних жінок.
    Пам"ятаю, як у 1958-му мені таке сталося уперще - то я теж хтів романа написати. Але якось минулося.
         
     
  • 01:15 01.01.2008
    0 0
    До: Марко - #130991

    Ще не набовтався в сечі?
     
  • 10:07 01.01.2008
    0 0
    До: Самійло Немирич - #131009


    З Новим роком, нюхальнику памперсів!
     
  • 19:25 01.01.2008
    0 0
    До: Марко - #130991

    В мене теж було таке, - після того, як без наркозу осколок витягли зі спини, але я тоді почав було вірші писати. Написав ось таке:

    Вінки калинові на срібленій воді
    і ватри дим тріпочеться без краю...
    У ніч, моя дівчинонько, ходім,
    де папороть в росі сріблисто грає

    А далі не пішло. Тая вірша мала зватися "Купальська ніч", але я зміркував: як нема ерекції, то нащо про таке й писати? І покинув. За кількоро день усе й відновилося, уявіть собі. Либонь, і панові Юрку треба покинути сюю писанину - здоровля дорожче!
     
  • 17:11 17.03.2008
    0 0
    2 Ада

    Цитата:
    Має значення, куди та як несподівано сягає передана думка, а ваше відмінне знання відмінків у творчому плані вам ані додає, ані віднімає...


    А чи будете Ви довіряти "творчому математику" (фізику, хіміку ...) в його галузі творчости, коли той допускатиме помилки в табличці множення? Я б, наприклад, до такого математика поставився ду-у-у-уже скептично!
     
  • 22:53 17.03.2008
    0 0
    До: Murat - #131127
    Цитата:
    Либонь, і панові Юрку треба покинути сюю писанину - здоровля дорожче!


    Ну, Мурат-джан, але ж ви й зараза! Але - класна зараза!!!
     
  • 00:39 19.03.2008
    0 0
    Чув я, що Андрухович народив дитину (дівчинку)... Літературна громадськість стривожена, бо тепер він має право претендувати на 10 мільйонів доларів, що їх заповіла американка тому чоловікові, котрий зуміє виносити і вродити дитину.
     

"Безплатні" адвокати Андруховича

Наші Друзі: Новини Львова