Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: субота, 27 травня 2017 року

Вірші --- вірші --- вірші!!!

Переглядів: 272
Додано: 08.12.2016
Hi 0 Рекомендую 0 Коментарі: 3
  • 06:52 08.12.2016
    0 0
    Ось я бомбитиму вас текстами. Надовго вистачить, повірте.

    До, як годиться, Бісектриси.

    "Und seit der Zeit
    und seit der Zeit
    er für verschwunden galt."

    Пора блаженства проминула
    прийшла - замішань і тривог.
    Я йду від вас туди, де небу
    дерева роблять хендехох.

    Де ми колись із вами вперше
    гуляли та без заковик
    у срібнім світлі обіймались,
    немов дружина й чоловік.

    Тепер же йду від вас. Розбилось
    чуття мого яйце-райце
    і ви поета не спиняйте,
    а повертаючи лице

    простежте, як рушаю в далеч,
    свій закінчивши перекур,
    бо мене кличуть і співають
    вогні далеких амбразур.

    Не можу я у вашім дзоті
    плекати мертве почуття,
    тому в далеку путь рушаю,
    в далеку путь рушаю я.

    Мене забудьте на 101-й,
    згадавши в день разів по сто.
    Я камінь, вкрадений Війоном,
    з "Роману про чортяче бздо".

    Піду, допоки є ще сили,
    піду я, поки ще не здох
    і понесу в пістрявій торбі
    цілунок ваш, загорнений у мох.

    У мох - бо він бактерицидний
    і називається сфагнум.
    А ви, моя кохана, цитьте,
    що душу вашу не збагнув.

    Забудь, що був такий поетик,
    якого так любила ти,
    сплітаючись у тет-а-тетах
    серед міської суєти.


     
  • 14:53 10.12.2016
    0 0
    На устах замок, на серці камінь.
    Вітер обриває листя книг.
    Сяду я сумний, неначе Каїн,
    біля ніг оперених твоїх.

    Почитай мені про що завгодно.
    Про кохання наше почитай.
    Хай на землю сурмачі зіходять,
    небеса заломляться нехай -

    ти слідкуй уважно й невідривно,
    як закохані по літерах ідуть
    урвищами на високім рівні
    у тривку та нетривалу путь.

    Хай падуть на землю чорні води
    і сто двадцять днів по них пливуть
    звірі невідомої породи
    у недовідому каламуть.

    Хай несе на збуреному плині
    на спасіння може й на загин
    кораблі в оточенні дельфінів
    мов церкви у колі домовин.

    Хай на небо янголи зіходять
    рвати штемпельовану зорю -
    це ніяк не може нам зашкодить
    поки я з тобою говорю.

    І тому на зведених колінцях
    у поемі про життя та рай
    ти гортай зачитану сторінку,
    вільної сльози не витирай,

    щоб у слові серце відпочило
    і себе забуло хоч на мить.
    А коли, нарешті, споночіє,
    світло ми не будемо палить.

    (Це як расєйською "Свічя гарєла на сталє...")
     
  • 02:18 06 січня
    0 0
    ***
    Та не брикайтесь уже, бейба,
    не закопилюйте губи.
    Куплю я вам фірмовий лейбик,
    щоб вас нечистий погубив.

    Носіть собі своє версаче,
    не забуваючи, проте:
    якщо любов ніщо не значить -
    це в неприємності веде,

    бо, як вам добре зрозуміло,
    у тім основа є терпка й
    без неї враз, моя ви мила,
    холоне серце козака.
     
Сьогодні:

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 

Вірші --- вірші --- вірші!!!

Наші Друзі: Новини Львова