Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: середа, 27 травня 2020 року

Література :: Біографії

Галина Орлівна

Переглядів: 3987
Додано: Додав: bojko82  139
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
Тексти Автора

 

МНЕВСЬКА ГАЛИНА ІВАНІВНА

"Галина Іванівна Мневська" (літературний псевдонім "Галина Орлівна"; , с. Каланденці Полтавська губерніяПолтавської губернії — †) — українська письменниця, перекладач, актриса, педагог. Дружина письменника Клим ПоліщукКлима Поліщука.

Біографічні відомості 
Галина Мневська народилась в селі Каланденці на Полтавська областьПолтавщині в інтелігентній родині. Її матір працювала вчителем, а батько — чиновником. Батько помер рано, коли їй йшов шостий рік, мати ж постійно хворіла.

Галина навчалась в ЛубниЛубенській і Московській гімназіях, потім на Вищих жіночих курсах у МоскваМоскві, та в Ольгинський університетОльгинському університеті у Київі. Проте останній курс в Києві не закінчила через нестачу коштів.

В подальшому Галина Мневська працює актрисаактрисою у Вінницький театр імені Івана ФранкаВінницькому театрі імені Івана Франка під керівництвом Гнат ЮраГната Юри. Також вона починає пробує свої сили в літратурі. 1921 року у львівському видавництві «Русалка (видавництво)Русалка» побачила світ її збірка «Шляхом життя».

Після поразки українських Українська революція 1917-1921національно-визвольних змагань. Мневська опиняється на еміграціяеміграції в Західна УкраїнаЗахідній Україні, що на той час була захоплена Друга Річ ПосполитаПольщею. Мешкала вона тут у ЛьвівЛьвові.

1921 року вона вийшла заміж за ще одного втікача з УНР, Клим ПоліщукКлима Поліщука. Незабаром у них народилася донька Леся. Львівський період був особливо плідним у творчості Галини Орлівни. Вже у 1922 році вийшла друком її збірка «Перед брамою». Її оповідання та новелановели друкувалися в часописах ЛьвівЛьвова, ПрагаПраги, ВіденьВідня. Письменниця писала також оповідання для дітей, п'єсап'єси. Крім того, вона займалася перекладацькою діяльністю. В її перекладах публікувалися «Робінзон Крузо» Даніель ДефоДаніеля Дефо, «Прекрасними сабінянками» Андреєв Леонід МиколайовичЛеоніда Андреєва та багато інших.

1925 року Галина Мневська разом з родиною переїхала до УСРР. Схоже, що ініціатором цього переїзду була саме Галина Мневська. У ХарківХаркові, де оселилася родина, Галина Мневська поринає в літературну творчість. 1925 року вона стає членом літературної організації «Плуг (організація)Плуг». Найпомітніші твори цього періоду «Улішва», «Скарб діда Якова», «Нове поле», «Бабський бунт», «Емігранти», «Жага», «Сибірка» та інші, що публікувалися в часописах «Червоний шлях», «Глобус (часопис)Глобус», «Життя і революція», «Всесвіт (журнал)Всесвіт». Про її творчість схвально відгукувались Богдан Лепкий, Володимир Сосюра, Мирослав Ірчан, Петро Голота, Олександр Копиленко. Галина Орлівна намагалась проникати в психологію героїв, реалістично змальовувала тогочасні процеси в суспільстві, а це викликало незадоволення, її критикували за те, що вона описувала колгоспний рух як Кріпосне правокріпаччину.

1930 року родина Мневської отримала житло у письменницькому будинку «Слово (будинок)Слово» — квартиру 27, а вже 20 січня 1931 року її, чи не першою серед жителів будинку, було заарештовано. За сфабрикованим звинуваченням у націоналізмі вона отримала 5 років заслання. Клим ПоліщукЇї чоловіка було арештовано невдовзі після неї, засуджено 2 січня 1931 року до 10 років таборів. У 1937 році його було розстріляно. На засланні в Актюбінську їй доводилось важко працювати на залізниці. Після закінчення терміну їй було заборонено повертатись в Україну, тому вона працювала вчительвчителькою Мартунської середньої школи в Актюбінська областьАктюбінській області, стала відмінником народної освіти Казахстану. У роки ВВВвійни працювала в тилу, була нагороджена медалями «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні» та «За трудову доблесть».

На засланні Галина Мневська вийшла заміж за Волиньволинянина Якова Захаровича Возного, з яким прожила 21 рік. У ці роки вона продовжувала писати, проте її твори не публікували. Померла Мневська 21 березня 1955 року, після тяжкої невиліковної хвороби. За заповітом її було поховано на батьківщині другого чоловіка у селищі Глоби на Ковельський районКовельщині.

Наші Друзі: Новини Львова