Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: субота, 04 липня 2020 року

Література :: Біографії

Денис Лукіянович

Переглядів: 5139
Додано: Додав: 小説  1652
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
Тексти Автора

Денис Якович Лукіянович (13 вересня 1873, село Городниця, нині Гусятинського району Тернопільської області — 28 січня 1965, Львів) — український письменник, літературознавець, педагог. Псевдоніми – Л. Журбенко, Ів. Левицький та інші.

 

Біографія

Денис Лукіянович народився 13 вересня 1873 року в селі Городниця (нині Гусятинського району Тернопільської області) у родині богослова за освітою та вчителя за фахом. Навчався у Станіславській гімназії. Денис був активним, радикально настроєним гімназистом. Організував таємний гурток «Поступ», за що 1890 року його виключили з гімназії. Іспит на атестат зрілості склав екстерном.

1900 року закінчив юридичний факультет Львівського університету, 1907 року — філософський факультет Чернівецького університету.

Майже все життя займався викладацькою роботою, громадською працею. 1905 року редагував журнал «Дзвінок».

Після Другої світової війни — доцент кафедри української літератури у Львівському університеті.

Денис Лукіянович помер 28 січня 1965 року у Львові на 92-му році життя.

 

Творчість

Як прозаїк Денис Лукіянович дебютував 1889 року оповіданням «Сабашева вечеря».

1895 року вийшла збірка «Новели» — невелика за обсягом книжка, яка містила 5 новел психологічного плану. Наступного року письменник опублікував цикл образків «Мої проходи».

Друга збірка Дениса Лукіяновича — «Ескізи та оповідання» (1897) — теж об'єднала малу прозу.

1899 року вийшла книга «Багнітки», де автор змалював родинне життя інтелігента, незлагоди між подружжям.

У творчому доробку Лукіяновича є твори й великої форми — дилогія з двох повістей «За Кадильну» (1902) та «Від кривди» (1904), роман «Філістер» (1909).

Про повість «За Кадильну» Іван Франко писав, як про «цікавий образ безплідної боротьби селянства за общинну землю, відняту у общини паном».

Популярним серед сучасників був роман Лукіяновича «Філістер», підписаний псевдонімом Л. Журбенко і присвячений «пані Марії Грушевській», дружині Михайла Грушевського. Цей багатопроблемний твір про інтелігенцію. Він порушує чимало болючих для українців питань, у ньому — живий відгомін політичних подій у Галичині кінця 19 — початку 20 століття, зокрема, виборів до парламенту та сейму, широкого просвітницького руху. Є згадки про страйк 1902 року, студентські виступи у Львові, вбивство намісника цісаря в Галичині тощо. Фабулу роману складає доля родини отця Кульчицького.

Денис Лукіянович — автор низки творів стрілецької тематики. Герої цих творів шукають шляхів до січових стрільців, прагнуть стати під стяг Вільної України: збірка «Під свій прапор» (1917); «Але не просто народжений» (1925); дев'ять оповідань збірки «Я — з більшістю» (1934 та 1935).

Після 1946 року Лукіянович виступав як публіцист, критик,мемуарист. У творах торкався, зокрема, й теми німецької окупації Галичини часів Першої світової війни (оповідання «Люська» та «Куна»). Не уникав у ці роки кон'юнктурності, пишучи про «возз'єднання» Західної та Радянської України («Друга присяга», «Незабутні дні»).

1956 року вийшла біографічна повість «Франко і Беркут», у центрі якої — молодий Іван Франко.

Автор літературно-критичних праць про творчість Тараса Шевченка, Івана Франка, Ольги Кобилянської.

 

Видання творів

  • Франко і Беркут: Біографічна повість. — К.: Радянський письменник, 1956. — 182 с.
  • Вибрані твори. — К.: Дніпро, 1973. — 235 с.
  • На вахцимрі; Ландвійт скинувся; Перед святом «свободи» // Образки з життя: Оповідання, новели, нариси. — Львів, 1989. — С. 221—249.
  • Ландвійт скинувся // Українська новелістика кінця XIX — початку XX ст. — К., 1989. — С. 408—414.
  • Повісті. — Львів: Каменяр, 1990. — 213 с. — (Бібліотека «Карпати»).
  • За Кадильну: Уривок з повісті // Тернопіль: Тернопільщина літературна. — Тернопіль, 1991. — Додаток 2. — С. 24—26.
  • Маківка — гора невмирущої стрілецької слави. — Львів, 2005. — 150 с.

 

Джерело: Вікіпедія

Наші Друзі: Новини Львова