Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: п'ятниця, 03 липня 2020 року

Література :: Біографії

Чарльз Штросс

Переглядів: 3142
Додано: Додав: 小説  1652
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
Тексти Автора

Чарльз Девід Джордж «Чарлі» Штросс (англ. Charles David George “Charlie” Stross; 18 жовтня 1964) — британський письменник-фантаст, автор довгої і короткої жанрової прози, відзначеної низкою профільних нагород і регулярно згадуваної в списках номінантів на різноманітні галузеві премії.

 

 

 

 

 

Чарльза Штросса часто називають одним із найяскравіших представників нового покоління британських фантастів, до котрого також зараховують Еластера Рейнольдза, Кена Мак-Леода, Ліз Вільямз і Річарда Морґана. Серед авторів, які справили значний вплив на стиль і манеру письма Ч. Штросса, називають американських фантастів Ніла Стівенсона, Вернора Вінджі, Вільяма Ґібсона і Брюса Стерлінґа, а також письменників минулих поколінь, майстра жахів Г. Ф. Лавкрафта, Роджера Желязного та Роберта Е. Гайнлайна.

 

Біографія

Чарльз Штросс народився 18 жовтня 1964 року у м. Лідс (Англія, Велика Британія).

Вищу освіту отримав у Лондоні, здобувши спеціальність фармацевта, яку згодом мусив покинути через те, що

« фармакологія – фах, який, на мою думку, вимагає від професіонала либонь цілковитої відсутності уяви, либонь здатності відсторонюватися від життя, що для мене є неприйнятним. Скажімо, якщо ви на 99,9 % точні в своїх діях, то, можливо, вбиватимете лиш одного – двох людей на рік, а ще десятьох – двадцятьох серйозно калічитиме. І ви майже ніколи не знатимете, кого саме » .

У 70 – 80-их рр. ХХ ст. почав публікувати статті на тематику рольових ігор, таких як «Темниці і дракони» (англ. Dungeons & Dragons) в часописі «Вайт дворф» (англ. White Dwarf).

У 1989 – 1990 рр. здобув другу вищу освіту за спрямуванням «Комп’ютерні науки», після чого став працювати програмістом (зокрема займався комп’ютерною графікою, програмуванням в ОС Unix, а також працював провідним програмістом крупної британської Інтернет-компанії «ДейтаКеш») і водночас був позаштатним журналістом часопису «Комп'ютер шоппер» (англ. Computer Shopper), що спеціалізується на інформаційних технологіях. Із 2000 року займається виключно письменницькою діяльністю.

Постійно проживає у м. Единбурґ (Шотландія). Одружений із дизайнером Фéораґ Нік-Брайд (англ. Feorag NicBridhe).

 

Творчість

Писати і продавати фантастику Чарльз Штросс почав наприкінці 80-их рр. ХХ ст., хоча, за власними словами,

« хотів стати фантастом із шести років. На превелике диво, це бажання ніхто не збирався якось лікувати, аж поки не стало занадто пізно. »

Перше його оповідання «Хлопчаки» (англ. The Boys) з’явилося друком у часопису «Інтерзоун» (англ. Interzone) у 1987 р.

До початку 2000-их рр. творчий доробок письменника складався переважно з оповідань та новел, які публікувалися в періодичних виданнях. Згодом значна їхня кількість вийшла окремою збіркою «Грінка» (англ. Toast: And Other Rusted Futures, 2002). Варто зауважити, що деякі короткі твори Чарльза Штросса пізніше стають прелюдіями до крупніших книг чи циклів (так сталося з повістю «Ще холодніша війна» (англ. A Colder War, 2000), що, власне, розпочала цикл про «Пральню»), або, взагалі, із них повністю компонується майбутній довгий твір, як було із циклом новел / повістей «Ачелерандо» (англ. Accelerando, 2001 – 2004), із котрих було утворено однойменний роман. Нині письменник працює над своєю другою збіркою короткої прози, яка носитиме назву «Бездротовий зв'язок» (англ. Wireless) і має вийти влітку 2009 р.

«Пральня»

Першим надрукованим романом Чарльза Штросса став «Бузувірський архів» (англ. The Atrocity Archive, 2001), яким було розпочату т. зв. серію «Пральня» (англ. Laundry), пізніше продовжену повістю «Бетонні джунглі» (англ. The Concrete Jungle, 2004; премія «Г’юґо» – 2005), романом «Архів Дженніфер» (англ. The Jennifer Morgue, 2006) і новелою «Пімпф» (англ. Pimpf, 2006). Обидва романи об’єднуються в дилогію «На окультній службі Її Величності» (англ. On Her Majesty’s Occult Service).

Всесвіт романів про «Пральню», секретну британську спецслужбу, яка перешкоджає істотам із паралельних світів втручатися в життя уряду й країни, і їх головний герой – програміст Боб Говард – штроссівська данина поширеному в англо-американській фантастичній літературі архетипу лавкрафтівських жахів, т. зв. «Лавкрафтіані» і пантеону містичних істот, складеному самим американським письменником Говардом Філліпсом Лавкрафтом (1890 – 1937), відомому як «міфос Ктулгу» (англ. Cthulhu Mythos). Крім того, всі романи цієї серії задумані як наслідування популярних шпигунських детективів британських авторів. Так, «Бузувірський архів» обіграє манеру письма Лена Дейтона (н. 1929 р.), а «Архів Дженніфер» – Яна Флемінґа (1908 - 1964).

Зараз Чарльз Штросс працює над третім романом серії, що має називатися «Меморандум Фуллера» (англ. The Fuller Memorandum), і запланований він як імітація манери Ентоні Прайса (н. 1928 р.).

«Есхатон»

«Есхатон» (англ. Eschaton) – цикл, творів, задуманий як кардинальне переосмислення відомого фантастичного жанру «космічної опери», був розпочатий романом «Небо синґулярності» (англ. Singularity Sky, 2003) і продовжений його сиквелом «Залізний світанок» (англ. Iron Sunrise, 2004). По аналогії з «Пральнею» обидва твори інколи об’єднуються в дилогію «Часоподібна дипломатія» (англ. Timelike Diplomacy).

Події в романах відбуваються у світі після технологічної синґулярності, коли людський рід довільно поширився по всій Галактиці, однак мусить при цьому змагатися з надмогутнім штучним інтелектом, який називає себе Есхатоном.

«Князі торгівлі»

Єдина повноцінна серія творів Чарльза Штросса, в якій обіграються мотиви фентезі та альтернативної історії, присвячена пригодам журналістки Міріам Бекштайн, яка потрапляє в паралельний світ, де її велика родина стала можновладною. Цей світ відповідає періоду земної історії, відомому як Темні віки, однак його мешканці здатні здійснювати подорожі до нашого світу, з яким ведуть негласну експортно-імпортну торгівлю, чим привносять відчутні зміни в стиль життя власної Землі.

Станом на літо 2008 р. цикл складається із чотирьох романів: «Сімейний бізнес» (англ. The Family Trade, 2004), «Потаємна родина» (англ. The Hidden Family, 2005), «Корпорація „Клан”» (англ. The Clan Corporate, 2005), «Війна торговців» (англ. The Merchants’ War, 2007), «Бізнес на революції» (англ. The Revolution Business, 2009). У 2007 р. перші три книги сукупно були удостоєні премії «Сайдвайз», яка вручається кращим творам у жанрі альтернативної історії.

За інформацією Чарльза Штросса, нині в процесі підготовки наступна книга циклу - «Заняття королев» (англ. The Trade of Queens).

Окремі твори

Одним із найуспішніших творів Ч. Штросса є роман «Ачелерандо» (англ. Accelerando, 2005), який у 2006 р. було номіновано на 5 премій: «Г’юґо», Кемпбелла, Кларка, Британського товариства наукової фантастики і часопису «Локус». Книга розповідає про життя проблемної родини в часи кардинальних технологічних змін, які радикально міняють вигляд людського суспільства і його життя в часи технологічної синґулярності та після неї, перетворюючи їх таким чином на постлюдей – наступну еволюційну ланку Homo sapiens sapiens. Особливістю маркетинґу роману стало те, що він водночас був видрукований книгою і відкритий у вільний доступ у мережі Інтернет. Один із наступних творів письменника – роман «Скляний дім» (англ. Glasshouse, 2007) – також ґрунтується на всесвіті, описаному в «Ачелерандо».

Останні станом на літо 2008 р. твори Чарльза Штросса – романи «Простій» (англ. Halting State, 2007) і «Діти Сатурна» (англ. Saturn’s Children, 2008). Перший є фантастичним романом-трилером, дії якого розгортаються в близькому майбутньому і розповідають про розслідування віртуального пограбування компанії, що розробляє ролеву он-лайнову гру. (Для роману вже заплановано продовження «419», вихід якого очікується у 2010 р.)

«Діти Сатурна» – чергова космічна опера, написана як данина пізній творчості Роберта Гайнлайна і яку інколи помилково називають продовженням «Залізного світанку». В романі розповідається про злигодні робота-ґейші Фрейї Накамуті-47, яка вступила в дію після вимирання людського виду.

 

Джерело: Вікіпедія

Наші Друзі: Новини Львова