Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: п'ятниця, 04 грудня 2020 року

Література :: Біографії

Іван Гошуляк

Переглядів: 4106
Додано: Додав: Крістоферсен  44
Hi 0 Рекомендую 2 Відгуки 0
Тексти Автора

Гошуляк Іван Леонідович (2 жовтня 1944, с. Таужна, Гайворонського району, Кіровоградської області) — історик, науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень імені І.Ф.Кураса НАН України, кандидат історичних наук.

 

Народився 2 жовтня 1944 р. у селі Таужна Гайворонського району Кіровоградської області.

Батько, Гошуляк Леонід Семенович (1915-1977 pp. життя, уродженець с. Таужна) і мати, Гошуляк (Родкевич) Тамара Вікентіївна (1914-1986 pp. життя, родом з Херсонської області), працювали тоді на хлібоприймальному пункті „Заготзерно", розташованому на станції Таужна. Мати була завідуючою лабораторії, батько працював в охороні.

У 1949 р. сім'я переїхала на постійне проживання на станцію Мощена Гайворонського р-ну Кіровоградської області. Батьки спочатку працювали на місцевому хлібоприймальному пункті „Заготзерно" (мати завлабораторією, тато електриком місцевої електростанції). Після ліквідації в середині 50-х років пункту „Заготзерно" вони перейшли працювати на залізницю (тато ремонтним робочим, мати завідуючою магазином), де й пропрацювали до свого пенсійного віку.

В 1951-1954 pp. навчався у Вільховатській початковій школі, що розміщувалася у місцевому лісовому господарстві.

Протягом 1955-1961 pp. вчився у Могильненській середній школі. Після її закінчення (з літа 1961 по літо 1963 рр.) працював на Хащеватському хлібоприймальному пункті „Заготзерно" (спочатку різноробочим, згодом сушильним майстром).

У 1963 р. вступив на історико-філософський факультет Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка.

З листопада 1964 по жовтень 1967 pp. служив у лавах Радянської Армії, після чого продовжив навчання в університеті.

Закінчивши в 1971 р. історичний факультет Київського університету, вступив до аспірантури. Після її закінчення в 1974 р. і захисту кандидатської дисертації працював спочатку асистентом, згодом старшим викладачем і доцентом кафедри історії КПРС гуманітарних факультетів Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка.

З жовтня 1984 по 1991 рр. працював старшим науковим співробітником в Інституті історії партії при ЦК Компартії України.

Протягом 1992-2004 pp. був старшим, згодом провідним науковим співробітником Інституту політичних та етнонаціональних досліджень Національної Академії наук України. Одночасно з цим здійснював також викладацьку роботу в Київському національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова, Академії муніципального управління та інших вузах Києва.

Після виходу (в листопаді 2004 р.) на пенсію повністю перейшов на викладацьку роботу. Працює доцентом кафедри міжнародних відносин і світової політики в Київському славістичному університеті, і за сумісництвом – доцентом кафедри політології Академії муніципального управління.

З вересня 2006 р. – науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень імені І.Ф.Кураса НАН України (за сумісництвом).

Має близько 300 наукових праць, в тому числі більше двох десятків монографічних і документальних видань (переважно колективних). Сфера наукових інтересів: історія Української революції 1917-1920 pp.; проблеми державності і соборності України; українська національна ідея; історія та зовнішня політика України.

Викладає у вузах наступні дисципліни: „Історія України”, „Країнознавство”, „Зовнішня політика України”, „Актуальні проблеми зовнішньої політики України та міжнародних відносин”.

 

Джерело: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України

Наші Друзі: Новини Львова