Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: неділя, 31 травня 2020 року

Література :: Біографії

Валентин Єрашов

Переглядів: 3472
Додано: Додав: 小説  1652
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
Тексти Автора

Єрашов Валентин Петрович (18 березня 1927 — 1999) — радянський, російський письменник.

 

Народився в селі Старе Альметєво Білярського району Татарської АРСР в сім'ї агронома. У 1932 році його сім'я переїхала до Казані, а в 1936 році – в Мензелінськ.

12 лютого 1942 В. Єрашова прийняли в комсомол, а в травні затвердили секретарем шкільного комітету ВЛКСМ. Потім Валентин увійшов до складу районного комітету ВЛКСМ, був головою комісії з пропаганди та агітації.

У 1943 році він вступив на підготовчі курси в Казанський юридичний інститут, потім на перший курс. У січні 1944 року перейшов на заочну форму навчання і повернувся в Мензелінськ. Там став інструктором райкому комсомолу, а з серпня того ж року – головою районної ради товариства «Тсоавіахім».

З 1944 року Єрашов – на службі в армії, де продовжував роботу в комсомолі. У 1947 р. вступив в партію. У 1949 році вступив на курси офіцерів-політпрацівників. Після курсів він потрапив на посаду замполіта роти в Калінінград. Там він у 1954 р. закінчив заочно історичний факультет Калінінградського педагогічного інституту і отримав диплом історика. У 1958 році звільнився в запас у званні гвардії майора. За службу в армії нагороджений шістьма медалями. У тому ж році Калінінградське книжкове видавництво випустило першу книгу В. П. Єрашова – збірка оповідань «Світанок над рікою».

Поступив на роботу в обласну газету “Калининградская правда”, де з травня 1958 по квітень 1963 р. був літературним співробітником та завідуючим відділом. У 1958 році прийнятий до Спілки журналістів СРСР.

У 1961 році він став членом Спілки письменників СРСР. З 1964 по 1967 рр. керував Калінінградською письменницькою організацією. У 1967 році Валентин Єрашов переїхав з Калінінграда до Москви. З моменту переїзду займався тільки літературною працею, був членом Московської письменницької організації.

У 1988 році вийшла його художньо-біографічна повість «Як блискавка в ночі». Дебютував у художньо-документальній літературі книгою «Назавжди, до кінця» (повість про Андрія Бубнова) у 1978 році. Автор однотомника обраної прози «Бійці, товариші», повістей «Сімдесят дев'ятий елемент», «Товариші офіцери», «Людина в гімнастерці», «Червень – травень» і ін.

Частина книг була видана під псевдонімом Вл. Новіков.

У 1990 році вийшла повість у жанрі альтернативної історії – «Коридори смерті».

 

Переклад: ru.wikipedia.org

Наші Друзі: Новини Львова