Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: понеділок, 27 травня 2019 року

Література :: Біографії

Віктор Петров

Переглядів: 8956
Додано:
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 0
Тексти Автора

Віктор Платонович Петров (10 жовтня 1894, Катеринослав — 8 червня 1969, Київ) — український письменник, літературний критик, археолог та етнограф. Писав також під псевдонімами В. Домонтович та Віктор Бер. Разом з Валеріаном Підмогильним, Петров започаткував жанр українського інтелектуального роману, а також жанр романізованої біографії.

 

 

 

 

 

Біографія

Віктор Петров народився 10 жовтня 1894 р. В Катеринославі в родині священика. Дитинство Петрова пройшло в Одесі. В 1913 р. він закінчив Холмську чоловічу гімназію, а в 1918 р. історико-філологічний факультет Київського університету. Одним з його викладачів, який справив вплив на Петрова був Володимир Перетц. Петров отримав срібну медаль за свою дипломну роботу «Н. М. Языков, поэт пушкинской плеяды. Жизнь и творчество» і залишився в університеті як професорський стипендіат (1917-1920). Пізніше Петров працював в Етнографічній комісії Української Академії наук. Разом Андрієм Лободою був редактором Етнографічного вісника (1925-1929) та головою Етнографічної комісії (1927-1933). В 1920-ті роки Петров належав до кола неокласиків. В ці роки він познайомився з дружиною Миколи Зерова - Софією Зеровою - з якою у нього починається роман. В 1930 р. Петров отримав докторат за дослідження «Пантелеймон Куліш у пятдесяті роки. Життя. Ідеологія. Творчість». В 1941 році короткий час був директором Інституту українського фольклору. В 1941 р. науковець знаходився в окупованому німцями Харкові. Видавав часопис «Український Засів» в 1942-1943 роках. В кінці війни Петров опинився в Німеччині і був пов'язаний з Українським науковим інститутом в Берліні. Був одним із засновників Мистецького українського руху. Знаходячись в еміграції, Петров в 1947—1949 рр. викладав етнографію на філософському факультеті Українського вільного університету в Мюнхені та у Теологічній академії Української автокефальної православної церкви. 18 квітня 1949 р. Петров зник з Мюнхена, але виявилось, що він перебував у СРСР і працював в Інституті матеріальної історії в Москві. Від 1956 р. він працював в Києві в Інституті археології. Загубивши документи під час війни Петров був вимушений заново захищати дисертацію в 1966 р. Віктор Петров помер в 1969 р. і був похований в Києві.

 

Літературна діяльність

Віктор Петров був близьким до групи неокласиків в 20-ті роки. Саме в цей час він написав більшість своїх художніх творів під псевдонімом В. Домонтовича. Твори Петрова в багатьох аспектах перекликаються з ідеями екзистенціалістів. При тому, що Петров був агентом НКВС-КДБ жоден з його літературних творів не був написаний у стилі соціалістичного реалізму. Петров був близьким з багатьма відомими письменниками та науковцями свого часу: Максимом Рильським, Миколою Зеровим, Юрієм Шевельовим та Михайлом Брайчевським.

 

Наукова діяльність

Як етнограф Петров написав декілька десятків статей на такі теми, як сонце у народних віруваннях українців, легенди про подоження відьом, культ вогню та слов'янська міфологія в Українській радянській енциклопедії. Написав ряд статей присвячених докласовому суспільству (1933). Разом з Андрієм Лободою був співредактором книги матеріалів про дніпровських лодочників (1929) та книги Євгена Марковського про український вертеп (1929). Як археолог був задіяний у розкопках Трипільської культури та ранніх слов'янських поселень. Петров вивчав скіфські пам'ятники та могильники антів. Він написав монографії про походження українського народу (1947), скіфську мову та етнос (1968) та етногенез слов'ян (1972). Він писав статті про Трипільську, Зарубинецьку та Черняхівську культуру, про давніх слов'ян, скифські та східно-слов'янські імена, гідроніми, топоніми та опублікував записки Вікентія Хвойки про розкопки в Зарубинцях.

Віктор Петров писав свої філософські твори під псевдонімом - Віктор Бер. Цей псевдонім було вибрано не випадково. Він розшифровується як біологічний еквівалент рентгена.

 

Розвідницька діяльність

Біографія Петрова цікава тим, що, судячи з усього, він починаючи з 30х років співпрацював з радянською розвідкою. Під час сталінських репресій Петров продовжував працювати науковцем в той час, як його колишні колеги — неокласики були заарештовані. Відомо, що він знаходився в окупованому німцями Харкові і носив німецький офіцерський мундир. Крім того, його раптове зникнення з української еміграції в Мюнхені і знаходження після того в Москві дають підстави говорити про таку співпрацю. Пізніше Петров навіть отримає офіційну нагороду за свої дії під час війни.

 

Бібліографія

Романи

Романізовані біографії

  • Аліна й Костомаров (1929)
  • Романи Куліша (1930)
  • Мовчуще божество (не завершений)

Наукові твори

  • Пантелеймон Куліш у п'ятдесяті роки (т. 1, 1929)
  • Провідні етапи сучасного шевченкознавства (1946)
  • Походження українського народу (1947)
  • Зарубинецький могильник (1957)
  • Історична географія та проблеми слов'янського етногенезу на матеріалах гідронімії (1966)
  • Скіфи. Мова і етнос (1968)
  • Подсечное земледелие (1968)
  • Етногенез слов'ян (1972)
  • Раскопки в Нижнем Поднепровье

Філософія та літературознавство

  • Петров В. Українські культурні діячі - жертви більшовицького терору (1944)
  • Петров В. Історіософічні етюди. - МУР. Збірник 2
  • Петров В. Проблеми літературознавства за останнє 25-ліття (1920-1945)// Світання: Науково-літературознавчий збірник. - 1946. - Ч. 2
  • Петров В. Християнство і сучасність// Орлик. - 1947. - Ч. 2
  • Петров В. До дискусії про Сковороду// Життя і революція. - 1926. - № 8.
  • Петров В. Естетична доктрина Шевченка. До поставлення проблеми// Арка. - 1948. - № 3-4.
  • Петров В. Особа Сковороди// Філософська і соціологічна думка. - 1995. - № 1-2.
  • Петров В. Микола Зеров та Іван Франко// Рідне слово. - Мюнхен; Карльсфельд, 1949. - Ч. 6.
  • Бер В. Наш час, як він є// Рідне слово. - 1946. - Ч. 8
  • Бер В. Засади поетики (Від "Ars poetica" Є. Маланюка до "Ars poetica" доби розкладеного атома)// МУР. - Збірник 1. - Мюнхен; Карльсфельд, 1946
  • Бер В. Екскурси в мистецтво// Рідне слово. - Мюнхен. - 1946.- Ч. 12

 

Джерело: Вікіпедія

Наші Друзі: Новини Львова