Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: субота, 20 липня 2019 року

Література :: Біографії

Ростислав Мартинюк

Переглядів: 5503
Додано:
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
Тексти Автора

Мартинюк Ростислав (5 червня 1971, м. Суми) — тележурналіст.

 

 

 

 

 

 

Народився 5.06.1971, м.Суми (Україна). Батько - Михайло Мартинюк, лісівник (загинув 19.08.1972). Мати - Валентина Мартинюк (Носенко), викладач великоруської мови. Вітчим - В'ячеслав Наливайко, викладач духових інструментів (помер 18.05.2009). М. - випусник Воронезького ун-ту, РФ (Велика Ерзяно-Мокшанія), за фахом - історик. Спеціялізація - історія фіно-угорських країн, вепсика та ерзяністика. Учасник трьох укр.експедицій на об'єкти ГУЛАГ Республіки Карелія та Соловецьких о-вів. Кореспондент газети "Эрзянь Мастор", м.Саран Ош. Живе у Києві, на чернігівській стороні. Працює тележурналістом. Дружина - Соня Димитрова-Мартинюк. Діти - Христофор та Євпраксія Мартинюк.

  • 1988, весна - закінчує середню школу №4 м.Суми. Спецклас із поглибленим вивченням великоруської мови та літератури. Викладач - Олександра Слюсарєва.
  • 1988, літо - вступає на історичний факультет Воронезького ун-ту. На іспитах пише твір на тему роману "Мати" великоруського письменника Максіма Горького.
  • 1989 - шкіц про історію анексії Московським князівством Астраханського ханства у XVІ столітті. Учасник українських політичних демонстарцій у Москві.
  • 1990 - подорож до Шотландії.
  • 1991 - друга подорож до Шотландії. Перші спроби збору інформації про фіно-угорське походження Воронезького краю. Знайомство з місцевими єпархіяльними виданнями РПЦ.
  • 1992 - збір документальних свідчень про ерзяно-мокшанську природу півдня Московського князівства.
  • 1993, літо - закінчення Воронезького ун-ту. Дипломна робота "Особистість Гетьмана всія України Іоанна Мазепи у великоруській, українській та західноєвропейській історіографії". Критика праці з боку професора Воронезького педагогічного ун-ту Арсена Синюка: "Дипломну роботу передамо на ознайомлення Верховній Раді", - іронізував С.
  • 1993, осінь – перебуває у Москві в середовищі студентів філософського ф-ту Московського ун-ту. Бере участь в житті української діяспори м.Москва.
  • 1994, осінь - член оргкомітету з підготовки відзначення у Москві 35-ої річниці з дня загибелі Степана Бандери. Один з засновників Українського Історичного Клубу м.Москва (спільно з проф.В.Ідзьо). Учасник акції впорядкування могили художника Тропініна на Ваганьківському цвинтарі м.Москва.
  • 1995, літо - повернення до України, м.Суми. Одруження з громадянкою Болгарії Сонею Димитровою. Народження сина Христофора.
  • 1996 - перша публікація про політичну історію мордви (ерзян та мокшан) "Кармавтома" (газета СУМ Сумщина "Гроно"). Тележурналіст приватної студії "Монолог"(м.Суми).
  • 1997 - підготовка телесюжетів про історію фіно-угорських народів для другого каналу Українського телебачення. Працює на московському фестивалі національних громад, де знайомиться з діячами ерзянської та мокшанської культури. Початок листування з українським вченим-меряністом Орестом Ткаченком.
  • 1998 - переїзд до м.Київ. Робота на 7-му каналі київського телебачення. Стає членом Київського тов-ва культури народів фіно-пермської групи (голова - Надєжда Єфимищ) та починає видання першого східно-фінського періодичного видання в Україні - Бюлетень КТКНФ-ПГ.
  • 2000 - подорож до Ерзянь Мастор. Знайомство з ерз.вченим Йовлань Оло та ерз.письменником Алєксандром Дороніним. Знайомство з комі націоналістами. Стає редактором українського відділу фіно-угорського сайту kominarod.narod.ru. Автор низки полемічних статей та есеїв з проблем фіно-угорської політології та конфліктології.
  • 2003, квітень - організатор першого в Україні Дня ерзянської мови, який відбувся за участю національних громад Києва у приміщенні Бібліотеки імени Салтикова-Щедріна. Видав першу в світі ерзянську поштівку, присвячену скульптору Стьопану Ерьзі.
  • 2004, літо - подорож з батьками до ерзянського села Багряж-Нікольське (Республіка Татарстан).
  • 2004, осінь - організатор громадської акції "Вепська осінь в Україні" за участю редактора вепської газети "Kodima" Мікуля Фомінана.
  • 2004, 5 жовтня - на честь 10-ліття газети "Эрзянь Мастор" (Республіка Мордовія) нагороджений грамотою голови Фонду порятунку ерзянської мови Кшуманцянь Піргужа за "цикл яскравих публіцистичних виступів на захист етнічних прав Ерзя народу, за зміцнення зв'язків між ерзянськими та українськими журналістами".
  • 2004, грудень - подорож до Іжорії (Санкт-Петербург), Південної Карелії (Війпурі) та Вепсляндії (Петроскої). Участь в Конференції вепського народа. Відзначений подякою голови Державного Комітету Республіки Карелія у справах національної політики Євгенія Шорохова "За активну роботу з популяризації вепської культури в Україні, розвиток та зміцнення міжнаціональних зв'язків". Контакти - Ніна Зайцева (доктор наук, вепсознавець), Зінаїда Строгальщікова (лідер вепської громади Карелії), Алєксєй Максімов (вепський художник), Лана Мігунова (вепський політик), Алєвтіна Салдатова (голова молодіжного вепського руху), Валєрій Марков (голова Комітету фіно-угорського народів РФ).
  • 2005, лютий - відкрив перший україномовний сайт фіно-угорських новин ugraina.org.
  • 2005, березень - публічно продеклямував ерзянською мовою вірш "Заповіт" на "Шевченківських днях" у Києві (нагороджений дипломом Конгресу національних громад України).
Наші Друзі: Новини Львова