Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: вівторок, 10 грудня 2019 року

Література :: Біографії

Іван Керницький

Переглядів: 6272
Додано:
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 0
Тексти Автора

Іван Керницький (літ. псевд. і крипт.: Ґзимс, Ікер; 12 серпня 1913 с. Суходіл Бібрського повіту, нині Перемишлянського району Львівської області — 15 лютого 1984, Нью-Йорк, США) — український письменник, фейлетоніст і гуморист; співробітник пресових видань Тиктора у Львові та на еміграції.

 

Народився у незаможній сім'ї. Навчався у львівській «Рідній школі» імені Бориса Грінченка на вулиці Городоцькій. Директор школи, колишній січовий стрілець Іван Макітра, порадив Іванові писати, адже намалювавши учителів, підписував їх невеличкими новелками.

У 1930-ті роки належав до модерністського середовища галицької літератури, яке гуртувалося довкола часопису «Назустріч» (редактори: літературний критик Рудницький Михайло, літературознавець і мовознавець Василь Сімович, поет і маляр Святослав Гординський). Серед письменників «демо-лібералів», які відстоювали орієнтацію на західноєвропейські літератури, заперечували застарілі народництво і реалізм, плекали естетизм, були Богдан-Ігор Антонич, Ірина Вільде, Анатоль Курдидик, Ярослав Курдидик, В. Софронів-Левицький, Юрій Косач та ін. Справжнє визнання отримав у 1934 р. з виходом у Львові його збірки новел «Святоіванські вогні».

За німецької окупації працював по редакціях, заробляв на життя виготовленням реклами. По Другій світовій війні виїхав до Австрії. У 1947 р. у Західній Німеччині вийшла його книжка гуморесок «Циганськими дорогами». У 1949 переїхав у Нью-Йорк, США, де й писав для «Лиса Микити» гуморески і статті про долю емігрантів, а для газети «Свобода» — новели й фейлетони. Творчість та громадська діяльність відомого гумориста зробила його одним із найпопулярніших українських письменників на чужині. Працював по редакціях коректором, брав участь у створенні рекламних буклетів.

Похований на українському православному цвинтарі у Саут-Баунд-Бруку, штат Нью-Джерсі. 15 лютого 1984 багатолюдним похороном проводили в останню путь земляка.

 

Джерело: Вікіпедія

Наші Друзі: Новини Львова