Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: субота, 24 жовтня 2020 року

Література :: Біографії

Микола Руденко

Переглядів: 7321
Додано:
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 0
Тексти Автора

Микола Данилович Руденко (19 грудня 1920, селище Юр'ївка, Лутугинський район, Луганська область — 1 квітня 2004, Київ) — український письменник, філософ, громадський діяч, засновник Української Гельсінської Групи.

 

 

 

 

 

Біографія

Учасник Другої світової війни, важко поранений.

Нагороджений орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни 1 ступеня, 6 бойовими медалями.

Після виходу збірки віршів «З походу» (1947) прийнятий до Спілки письменників України. Працював відповідальним секретарем видавництва «Радянський письменник», редактором журналу «Дніпро», секретарем парткому СПУ.

1949 — під час сталінської кампанії проти «космополітів» відмовився негативно характеризувати єврейських письменників, яких вимагали виключити зі СПУ.

1970-ті роки — активно залучився до захисту прав людини, в тому числі національних. Підтримує стосунки з московськими дисидентами. Член Радянського відділення «Міжнародної амністії».

1974 — виключений з КПРС за критику марксизму та правозахисну діяльність.

1975 — виключений зі СПУ.

1975 — заарештований за «антирадянську пропаганду», але з нагоди 30-ї річниці перемоги у Великій Вітчизняній війні амністований як учасник війни.

Був одним із трьох першозасновників і першим головою Української Гельсінської Групи. Після консультацій з П.Григоренком, О.Мешко, О.Бердником, Л.Лук'яненком, І.Кандибою, О.Тихим, М.Матусевичем, М.Мариновичем, Н.Строкатою 9 листопада 1976 р. М.Руденко провів на квартирі А.Д.Сахарова в Москві прес-конференцію для іноземних журналистів, де оголосив про створення УГС.

5 лютого 1977 р. — заарештований у Києві й етапований до Донецька, де було порушено справу проти нього і О.Тихого. Суд відбувся 23 червня — 1 липня 1977 р. Руденка засудили до 7 років таборів суворого режиму і 5 років заслання за так звану «антирадянську агітацію і пропаганду». Твори Руденка були кваліфіковані як «наклеп на радянську владу». Рішенням Головліту (1978) всі його твори були вилучені з продажу та з бібліотек СРСР.

1987 — під тиском громадськості звільнений. Емігрував за кордон — спочатку до Німеччини, потім до США. Працював на радіостанціях «Свобода», "Голос Америки".

1988 — позбавлений громадянства СРСР.

1990 — повернувся в Україну. Відновлений у громадянстві, реабілітований.

1993 — за роман «Орлова балка» йому присуджено Державну премію України ім. Т.Шевченка в галузі літератури.

1996 — нагороджений орденом «За заслуги» 3 ступеня.

З 1997 р. — член Республіканської Християнської партії.

1998 — вийшли книги «Найбільше диво — життя. Спогади» та «Енергія прогресу. Нариси з фізичної економії».

Після повернення в Україну мешкав у будинку письменників «Роліт».

Указом Президента України Л.Кучми від 19 грудня 2000 р. за №1347/2000 Руденку Миколі Даниловичу «за активне і послідовне відстоювання ідеї побудови незалежної Української держави, багаторічну плідну правозахисну і літературну діяльність» присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.

У його рідній школі в Юр'ївці (нині - Білянська школа-гімназія) 2011 року відкрили літературно-краєзнавчий музей М.Руденка.

 

Твори

Автор поетичних і прозових творів "З походу" (1947), "Вітер в обличчя" (1955), "Остання шабля" (1959), "Орлова балка" (1970); фантастичних романів "Чарівний бумеранг" (1966), "Слідами космічної катастрофи" (1962); поеми "Хрест" (1976), книг "Найбільше диво – життя. Спогади" (1998), "Енергія прогресу. Нариси з фізичної економії" (1998).

Збірки поезій

1947 — З походу
1948 — Незбориме плем'я
1948 — Ленінградці
1949 — Поезії
1952 — Мужність
1952 — Світлі глибини
1954 — Переклик друзів
1956 — Поезії
1968 — Всесвіт у тобі
1977 — Я вільний. Поема.
2003 — Пером із янгольського крила: Поезії

Проза і публіцистика

Руденко М. Д. Вітер в обличчя: Роман. – К.: Рад. письм., 1955. – 440 с.
Руденко М. Д. Остання шабля: Роман. – К.: Молодь, 1959. – 574 с.
Руденко М. Д. Біла акація: Оповідання та нариси. – К.: Рад.письм.,1962. – 207 с.
Руденко М. Д. Чарівний бумеранг: Космологічна феєрія. – К.: Молодь, 1966. – 273 с.
Руденко М. Енергія прогресу. – К.: Молодь, 1998.
Руденко М. Заграва над серцем. – К.: Укр. письменник, 1999. – 155 с.
Руденко М. Д. Ковчег Всесвіту: Футурол. роман. для серед. шк. віку. – К.: Веселка, 1995. – 206 с.
Руденко М. На дні морському. Трагедія. – Торонто-Балтимор: Смолоскип, 1981. – 74 с.
Руденко М. Найбільше диво – життя. Спогади. – Київ-Едмонтон-Торонто: Таксон, 1998. – 559 с.
Руденко М. Д. Орлова балка: Роман. – К.: Молодь, 2002. – 352 с.
Руденко М. Прозріння. – Балтимор-Торонто: Смолоскип ім. В.Симоненка, 1978. – 366 с.
Руденко М. Д. Син Сонця – Фаетон: Науково-фантастич. роман. – Тернопіль: Джура, 2002. – 340 с.
Руденко М. Д. Хрест: Поема. – К.: Смолоскип, 1996. – 59 с.

Згідно з Указом Президента № 612 від 15 серпня 2009 року та розпорядженням Кабінету Міністрів № 1469-р від 2 грудня 2009 року, було передбачено до 90-річчя з дня народження Миколи Руденка (19 грудня 2010 р.) видати повне зібрання творів письменника. Проте, замість цього, повне зібрання творів М.Руденка було вилучене з Державної програми «Українська книга» на 2010 рік.

 

Джерело: Вікіпедія

Наші Друзі: Новини Львова