Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: субота, 04 липня 2020 року

Література :: Біографії

Павло Богацький

Переглядів: 6194
Додано:
Hi 1 Рекомендую 1 Відгуки 0
Тексти Автора

Павло Олександрович Богацький (17 березня 1883 Поділлі — 23 грудня 1962 Воллонґонґ, Новий Південний Уельс, Австралія, похований там же) — український письменник, журналіст, літературознавець, літературно-театральний критик, бібліограф, редактор, політичний і військовий діяч, дійсний член НТШ.

 

Біографія

Павло Богацький народився 17 березня 1883 в м. Купині, Подільської губернії. Після навчання в духовній семінарії у Кам'янці-Подільському та закінчення офіцерської юнацької школи у Вільні (1906), вчився на аґрономію відділі Київської Політехніки (1907-08).

Богацький активний учасник революційних подій 1905—1907 років. У вересні 1906 року був заарештований. У цей час він, подібно до переважної частини молодої української інтелігенції, перебував під впливом як національних, так і соціалістичних ідей.

1909—1914 роках — засновник і редактор журналу «Українська хата», який виходив у Києві. В 1910-х роках активно виступав з прозовими творами. Під час громадянської війни емігрував. Знайомий Володимира Самійленка.

В 1914 році Богацький за національно-просвітницьку роботу був заарештований російською владою і засланий до Наримського краю. В 1917 році повернувся до Києва, де був призначений начальником міліції міста. В 1918-19 роках — столичний отаман і отаман Коша Охорони Республіки. В 1920 емігрував до Польщі, де співпрацював в газеті «Українська Трибуна» (Варшава 1920), потім до Чехії (Прага, 1922) де був редактором журналу «Нова Україна» (1922—1923), дійсним членом Українського Соціологічного Інституту, Історично-філологічного товариства.

До Австралії приїхав у 1949, де продовжував літературну діяльність, публікуючись в газеті «Вільна Думка» (Сідней).

 

Творчість

  • «Камелія» (1918) — збірка новел
  • «Під баштою зі слонової кості» (1923)
  • «На шляху до освіти» (1941)
  • «Матеріали до критичного видання творів Григорія Чупринки», 1926
  • «Нові літературні прямування» (1942)
  • «“Кобзар” Т. Шевченка за сто років 1840-1940» (1942) Краків-Львів, Українська книга, т.4
  • «Сучасний стан світового мистецтва»
  • Мала Літературна Енциклопедія (2002) Сідней

 

Джерело: Вікіпедія

Наші Друзі: Новини Львова