Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: середа, 20 січня 2021 року
Тексти > Жанри > Легенда  ::  Автори > Українські > Народна Творчість

Сава Чалий

Переглядів: 7138
Додано: 10.12.2005 Додав: ЛЕВ  текстів: 1281
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
<
1
>
Про Саву єсть пісня, тільки її гаразд не складу, а по-
койний дід, було, часто співав ї розказує про його. Колись.
каже, жив в Січі старий козак Чалий, зроду не жонатий.
Раз їхав він і найшов хлоп'я; воно блудило по степу. Оце
і буде той самий Сава. Чалий взяв його за сина. Другий
раз, саме в жнива. Чалий знайшов другого хлопчика, го-
лого, як мати народила; звали його Гнатком. Сава, кажуть,
був задерикуватий, а Гнатко смирний і покірний. Як по-
виростали хлопці, то стали обидва козакувать в Запорож-
жі. От Савка чи довго козакував, чи ні, а тільки взяв і
передався ляхам. Там він оженився і зробив собі хату в
таких пущах, що мало хто і знав. Набрав він собі шайку
ляхів і давай їздить в Запорожжя грабувать церкви. З за-
порожцями вони теж обходились негаразд: оце піймають
стільки там козаків і давай з живих шкури здирать. Ко-
шовий тоді кликнув Гнатка Голого (це його в Січі про-
звали) і каже: «Ну, Голенький, знаєш ти норови Сави;
піймай його, розсякого-такого сина, та привези в Січ». «Чи
піймать, то й піймать, вретичного сина, а тільки дай мені,
тату, характерників»,— отвіча Голий кошовjму.
Той дав. До схід сонця понасипали вони своєї землі в
чоботи, повтикали за сідла терну і поїхали.
Ой був Сава в Немирові, в ляха на обіді,
Та не знав він і не відав об своїй гіркій біді.
Приїхав додому, а у його була молода жінка Машка і
баба-ворожка на прозвище Наталочка-Куховарочка. Сава
до ворожки і каже: «Ану, кинь на карти, щось мені сни
погані сняться». Та кинула і каже: «Сподівайся гайдама-
ків». «А де ж вони тепер?» «Ще в своїй землі». «Нічого,—
каже,— не боюся я їх». Кинувся листи писать в Немиров,
щоб збиралось військо, а Наталочка-Куховарочка сіла
колисать дитину і співа:
Ой ну, люлі, ой ну, люлі, ой ну, люлі, спати,
Бо наїдуть гайдамаки до нашої хати;
Ой ну, люлі, ой ну, люлі, засни, малий блазне,
Через тебе, малий'блазне, вся худоба брязне.
«Що ти, бабусю, кажеш?!» — пита Сава. «Та це,— ка-
же,— приспівую, щоб спало». Він уп'ять: «Кинь, бабусю,
ще на карти, бо мені наче сумно». Кинула вона вдруге:
«Біжать,— каже,— гайдамаки ще й досі в своїй землі та
лісами». Тільки що це сказала, аж ось Гнатко з козаками
в двері.
— Здоров, здоров, пане Саво, здоров тобі в хату!
Здалека ти .гостей маєш — чим будеш вітати?
— А чим же вас, милі братці, буду я вітати,
Ой дав мені господь сина, буду в куми брати.
— Та було б тобі, пане Саво, тоді в куми брати,
А як ходив ти до Гарду церкви руйнувати.
Як підняли пана Саву на три списи вгору
Та вдарили об поміст — облився він кров'ю.
Прив'язали тоді пана Саву коневі на спину і повезли до
кошового

 
Наші Друзі: Новини Львова