Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: понеділок, 16 вересня 2019 року
Тексти > Жанри > Поезія  ::  Тексти > Тематики > Філософія

ЖОВТНЕВА ЕЛЕГІЯ

Переглядів: 828
Додано: 28.10.2016 Додав: perec2  текстів: 82
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
Зусібіч облягає, як повінь нестримна, цей жовтень —
Вже навряд чи я випірну. Зорі скорботою повні.
Як безжально надію в корінні підточує холод.
Опівнічної треби жадає вже мороку молох.
Ні, не жаль тих даремних скарбів, що розтринькало літо,
Того запалу в щедрім кохання паланні всесвітнім,
Ні, не жаль. Тільки дивно, як сам я піддався спокусі
З головою пірнути в п'янку цю серпневу цикуту
Самозречених плоті ярінь у хмільному бенкеті
Квітування кохань — у вакхічної тризни букеті,
Що його, упокорений вереснем, знов покладав я
До сумних п'єдесталів зловісних захмарених далей,
До підніжжя всеспалення жовтня розмаю
В переддень заполярного трауру, знов бо вмирає
(Чи тепер вже й назавжди?) усесвіту цвіт незабутній.
Знову я у .....
 

Відгуки 0

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
Наші Друзі: Новини Львова