Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: понеділок, 09 грудня 2019 року
Тексти > Жанри > Новела

Повитуха

Переглядів: 949
Додано: 12.11.2015 Додав: Isabel  текстів: 34
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
Повитуха

«Водице-чистице, змиваєш ти гори, долини, береги, захисти душу сієї породілі од всякої напасти-біди! Поможи їй радости дожитися – щасливо розродитися!» - шепотіла повитуха над Марією. Марія од болю зібгала простирадло під собою і міцно стискала в жменях. Губи пересихали. Повитуха подала їй солодкої водиці.
- Ну, ще трішки, тужся!
А за вікном, мов на лихо, якраз розгулялася хурделиця, жбурляла у тонкі шибки снігом, люто свистіла, змітаючи сухий сніг з покрівель. Усю ніч Марія ока не змикала, корчі ставали частішими, і тільки-но темнеє покривало ночі зсунуло з гір, мати обв’ язала голову платиною, накинула кожух і, ще незайманим високим снігом бігла за повитухою, що жила через п’ять хиж нижче.
- О слава Господу, - скликнула мати, коли дитя опинилося нарешт .....
 

Відгуки 0

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
Наші Друзі: Новини Львова