Ввійти Зареєструватися

Література :: Тетяна Луківська

Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0

Не обгортайте душу самотою …

Тетяна Луківська :: Не обгортайте душу самотою …



Вночі вела розмову з самотою,
Здавалася вона мені сумною.
Уранці попрощатися хотіла,
Сміливо за столом вона присіла…
До серця смуток не клади, просила,
Не обгортай мої опалі крила,
Не зазирай печаллю в мою душу
Із самоти я вибиратись мушу…
Від неї я невміло відбивалась
Та самота щільніше пригорталась.
Спокусливо шептала і пророче…
І світлий день ішов у смуток ночі.
Тремтіла кава .....

 

Зберегти TXT формат

Додати Відгук...