Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: неділя, 05 квітня 2020 року
Тексти > Жанри > Документ  ::  Тексти > Тематики > Історична

Сучасна українська еміґрація та її завдання

Переглядів: 26406
Додано: 22.02.2003
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
може, й не вистачить на початку для цього. А проте, коли взяти на увагу велике
значення в цій справі розумної доброї книжки, взагалі друкованого слова, то вже
сьогодні українській еміґрації треба думати про те, щоб необмежені потреби
народньої освіти і науки на цьому полі задовольнити, між іншим і за допомогою
перекладної літератури. Отже, ті члени нашої еміґрації, що знають як слід нашу
рідну мову і .вивчили добре якусь чужоземну, прислужились би задоволенню
згаданих вище потреб, коли б ретельно взялись за переклад кращих творів з
чужоземних мов. Чуття краси (з обсягу красного письменства) чи оцінка наукової
якости творів підскаже, які саме з них на нашу мову перекладати. Ясна річ, що
скаля тут може бути дуже широкою і різноманітною, як широкими та різноманітними
суть потреби нашої перекладної літератури. Одного тільки побажати можна, щоб
перекладчики не давали нам літературного мотлоху і не засмічували нашого слова
друкованого творами маловартими, що на літературну «січку» скидаються. І нехай
нас при цьому не спиняє в праці те, що наші перекладні зусилля, може, невідомо
коли світ побачать та друком оголошені будуть. Навпаки, хай стимулом в праці
буде розуміння великої потреби її для добра і розвитку української культури і
зрозуміння великої ваги в нагромаджуванні заздалегідь тих засобів, за допомогою
яких перетворюється з етнографічного матеріялу свідомий своєї волі державний
народ. Ті потенції, що їх виявила наша інтеліґен-ція за час-1917—1919 рр.,
особливо в цьому напрямку, безперечно, були великі, а проте, в порівнянні з
колосальністю потреб многомільйонової нації, що до широкого життя повстала,—
незадовольняючі. Не можемо не звернути при цій нагоді уваги нашої еміґрації на
ту величезну, принаймні щодо кількости книжок, продукцію, що нею позначається
діяльність російської еміґрації: мусимо не тільки дорівняти їй, а ще й
перевищити в цій справі. Не може бути оправданням тут для нас, що, мовляв,
москалі мають і більше фондів видавничих і більше інтелігентних сил для писання
та видавання книжок. Коли взяти на увагу кількість нашої еміґрації і наявність
серед неї досить поважних літературних сил, то це оправдання не матиме ґрунту, а
видаватиметься тільки для «оправдання зла» ужитим: і з тими силами, що їх маємо,
могли би на цій ділянці зробити куди більше!
В створенні літератури, і популярної і для задоволення потреб більш освічених
кругів інтелігенції, полягає одно із головніших завдань, що його ставить перед
українською еміґрацією на цей час ціла нація. Адже ж там, на Україні,
окупантська чужа влада все робить для того, щоб українська книжкова продукція
була притлумлена, щоб книжка, мовою нашою написана, світу не побачила.
Українські видавництва там ледве-ледве животіють і не можуть розвинути своєї
діяльности через різні заборони і обмеження, що їх спеціяльно для цієї мети
окупанти московські вживають. Академія наук позбавлена можливосте друком
оголосити величезну кількість наукових розвідок-монографій, що їх наші люди
науки в різних комісіях та відділах академічних понагро-маджували,— знов же ж
через зазначені вище причини. Створюючи руїну економічну з нашого краю, окупанти
хочуть залишити нам з України нове «дике поле» і в ділянці культурній. Що вони
справу власне так і до цього провадять — видко хоч би з тенденційної діяльности
офіційних большевицьких видавництв русифікувати наш край шляхом видання для
вжитку української людности московських книжок, а не українських. Коли змагання
наших культурних сил, що під большевиками перебувають, не можуть витворити опору
новій хвилі москалізації нашого краю завдяки різним репресіям і обмеженням,— то
з тим більшою увагою нашаемі Грація поставитись повинна до виконання тієї праці,
яка в сьогоднішніх обставинах на Україні перепроваджена бути не може і в значній
своїй частині падає на еміґрацію.

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ В СПРАВІ ПЕРЕКЛАДІВ
Відповідні сили її, спеціяльно організувавшись для цієї мети та певну програму
діяльности опрацювавши, зазначать ті галузі письменства і науки, може, навіть і
титули творів, переклади яких з чужоземних мов потрібні по-українському. Ясна
річ, що в цій програмі найдуть собі належне місце і красне письменство, і праці
з обсягу гуманітарних та прикладних наук. Та для того, щоб ця перекладна праця
була продуктивною, позбавленою паралелізму і непотрібної затрати енергії, треба
внести до неї певні і корективи. Коли опрацювання плянів того, що саме слід
перекладати, належало б авторитетним людям чи спеціяльно організованим для цього
об'єднанням по кожній колонії "окремо, з певним регулюванням програми кожної з
них міністром освіти, то одним із головніших корективів для уникнення
паралелізму в перекладній праці було би оголошення в органах нашої преси
відомостей про те, хто саме і над перекладом якої чужоземної книжки працює.
Спеціяльна рубрика, заведена в еміграційних пресових виданнях і такій інформації
присвячена, не одного од зайвої праці утримала б, на інші потрібні теми увагу
його, як перекладчика, направивши.

ПРАЦЯ НАД СТВОРЕННЯМ ОРИГІНАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Ясна річ, що перекладами одними не можуть вичерпуватись наші творчі змагання в
справі створення української книжкової лектури. Поруч з працею в цьому напрямку,
повинна провадитись напружена робота і в галузі створення власної оригінальної
літератури. Розміри, характер і якість її залежати будуть од якости та
підготовлености наукової тих авторів, що ми їх маємо серед нас. Не будемо
зменшувати тих потенцій, що можемо тут зареєструвати; занадто часом себе
понижуємо і поневіряємо тенденційним нахилом до несміливости та перебільшеною
оцінкою нашої, мовляв би, непідготовлености. Краще подбаємо про розвиток тих
можливостей, які посідаємо, і в реальні чини попробуємо з більшою енергією їх
перетворити.
Широким полем стелиться перед нами справа розпочатого вже створення оригінальної
української літератури в різних галузях науки; А проте, ніколи не повинні ми
забувати про необхідність популярних книжок для народу, підручників для наших
шкіл, од нижчих почавши та вищими кінчаючи, і відповідної лектури для цілей
самоосвіти і позашкільного виховання. Потреба в такій літературі колосальна;
вона неймовірно зросте, коли впадуть кайдани насильства і обману, якими поки що
тримається на Україні чужинець-окупант. От через що в цьому напрямку треба з
особливим напруженням працювати тим елементам еміграції, що мають і відповідну
підготовку наукову, і хист бути авторами путящих підручників та книжок з обсягу
загальноосвітньої літератури.

ОПРАЦЮВАННЯ ТВОРІВ ПРО КРАЇНИ, ДЕ ПЕРЕБУВАЄМО
Зокрема в серії книжок, з цього обсягу, що власне на еміграції можуть бути
понаписувані, слід згадати про книжки, присвячені історії та сучасному становищу
тих країн, де перебуваємо. Умовини перебування нашого на еміграції, можливість
безпосереднього пізнання і ознайомлення з різними сторонами життя даної країни,
одночасно з знанням мови її та літератури народу, що її заселює, одкриває
можливість користування ширшим і різноманітнішим ма-теріялом для цієї мети. А
тому було би дивним і непробаче-ним, коли б ми повернули до себе «додому» без
заготовлених рукописів на згадані теми і не поділились там своїми враженнями та
всебічними знаннями в цій справі перед найширшою авдиторією, яку уявляє собою
читач України. Не кажучи про популярну літературу для народнього чи шкільного
вжитку, треба мати на увазі і ширші праці, чи збирання матеріялів до них,
монографічне опрацьованих та присвячених різним явищам громадського,
політичного, економічного, промислового і т. д. життя даного народу. Ми так мало
знаємо, як собі прав добували інші народи, як вони живуть тепер, що відповідні
інформації, в формі монографій чи журнальних розвідок виложені, у великій
пригоді стануть поширенню круга наших відомостей та запізнаним українського
читача з чужими країнами і народами.

ЗБИРАННЯ КНИЖОК, ГАЗЕТ І ІНШИХ ДРУКОВАНИХ МАТЕРІЯЛІВ ДЛЯ НАШОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ
БІБЛІОТЕКИ
Ще кориснішу працю в цьому напрямку ми перепровадили б, коли б по змозі привезли
з собою якнайбільше книжок і інших друкованих матеріялів на різних мовах, як
подарунок для нашої національної бібліотеки чи якихось українських наукових
інституцій. Про це заздалегідь так само треба думати і кожну зручність
використовувати, щоб цей обов'язок перед Батьківщиною виконати. Привезені книжки
не будуть тільки збагаченням наших книгохранилищ, а не раз стануть до послуги
нашим ученим і нашим студентам в їхніх чи наукових студіях, чи підготовчих до
них вправах. Ясна річ, що для виконання цього обов'язку не треба мати тих
підготовчих даних, що Їх мусить мати автор-емігрант для самостійного написання
книжки. Тут треба тільки почуття обов'язку, на яке здобудеться кожен морально
 
Наші Друзі: Новини Львова