Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: неділя, 05 квітня 2020 року
Тексти > Жанри > Документ  ::  Тексти > Тематики > Історична

Сучасна українська еміґрація та її завдання

Переглядів: 26412
Додано: 22.02.2003
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
загальнонаціональне» ваги.
Позитивним явищем нашого еміґраційного життя за кордоном є організація
національних комітетів в поодиноких країнах. Еміграція більш-менш знає корисну
працю цих громадських організацій, але знає також, що по деяких з цих
організацій провадиться вона не по тому річищу, якого вимагають істотні інтереси
нації. Подекуди комітети намагаються надати життю даної колонії невідповідного
напрямку, закрашуючи його в фарби певної партії, притлумляючи натомість моменти
державности і загальнонаціональної єд-ности. Така тактика окремих комітетів чи
навіть поодиноких осіб не може довго тягарем лежати на громадянстві, і воно, в
інтересах державних, очевидячки, знайде в собі і здоровий розум, і мужність край
оцьому неґативному і деструктивному явищу покласти. І чим скорше така операція
буде переведена, пил, звичайно, де вона є доцільною і своєчасною, тим скорше ми
позбавимось чинників, що затримують справу консолідації цілої нашої еміґрації,
тим швидше станемо ми перед обличчям великих обов'язків, покладених на нас
нацією, тим успішніше виконаємо їх, бо не будемо попустому, на дрібниці сил
своїх витрачати, а на головні невідкладні цілі нашої державної програми їх
направимо. Очевидячки, що тоді й уряд найбільших скутків у своїй діяльності для
державної справи осягне.

КОЖЕН ПОВИНЕН ПРАЦЮВАТИ ДЛЯ ДЕРЖАВНОЇ СПРАВИ
Опинившись на еміграції, ми не кинули своєї боротьби за національно-державні
ідеали. Той, хто уникає од неї, хто поступає по прислів'ю «моя хата з краю —
нічого не знаю»,— той свідомо себе виводить з фаланги активних борців нашої
справи. Це уникання подібним буде до тхірства і знайде свою оцінку належну серед
тих, хто невтомно працюватиме, змінивши, може, методи і шляхи боротьби. В свій
час таку поведінку самолюбних егоїстів пригадається, і знайдуться месники на
них; як знайдуться вони і на тих, хто для «лакомства нещасного», для вигоди
власної, а то й для шкоди недавніх своїх братів та товаришів по боротьбі в стан
ворога переходить. Чи моральний засуд громадянства, чи караюча рука закону
державного таких перекинчиків все одно знайде колись.
Все, що є морально здоровим, працездатним і національне чесним з-поміж нашої
еміґрації,— все мусить провадити дальшу невтомну боротьбу за наші
національно-державні ідеали, за виборення незалежности державної нашого народу.
В умовинах перебування на чужині, серед різних народів і в різних державах,
праця наша мусить бути поділена на ряд цілком конкретних завдань, органічно
зв'язаних: з а) загальною програмою тієї праці, що її провадить уряд; і з б)
місцевими можливостями даної країни.

ОРГАНІЗАЦІЯ ВИСТУПІВ ПЕРЕД СВІТОМ В СПРАВІ НАШИХ ДЕРЖАВНИХ ДОМАГАНЬ
Еміґраційні колонії через свої комітети чи інші екзекутивні органи повинні
утримувати тісний зв'язок і постійний контакт з місцевими офіційними
представництвами нашого уряду. Певна акція його, чи то в справах, дотичних
становища еміґрації, чи то в справах, що їх починає уряд перед другими урядами
чи якоюсь міжнародньою установою провадити, мусить бути і морально, а де треба,
і документально організованим способом підперта. Цю методу співпраці
громадянства з урядом треба зробити живою, перманентною традицією діяльности
нашої активної еміґрації. В сьогоднішніх умовах така співпраця особливо буде
пожаданою, бо міжнародня опінія і верховодячих урядових кругів, і
політично-громадських угруповань світу повинна мати докази, що справа
самостійности української держави не є персональним домаганням окремих осіб, а
постулятом цілої нації української, вимогою організованого для цієї мети всього
народу українського. Неустанно працюючи в зазначеному напрямку, еміґрація не має
права губити ні одного слушного, принагідного випадку до заманіфестування своїх
національно-державних постулятів в формі резолюцій, спе-ціяльних меморіялів і
делеґування на відповідні з'їзди міжнародні чи конґреси та конференції
представників своїх.
Той здобуток в нашій загальній прані за кордоном, що ми його придбали після
прийняття нас до Міжнароднього Товариства Прихильників Ліґи Націй, має,
безумовно, велике значення для поступу нашої справи,— треба тільки дальшою
участю нашої делеґації в згаданому Товаристві дати докази цінности нашої праці в
стремліннях йоґо.

ПРАЦЯ В ОКРЕМИХ ДЕРЖАВАХ
А проте не може обмежувати українська еміґрація своєї праці в напрямку придбання
прихильників нашої державної незалежности апеляціями тільки до асоціяцій
міжнародньо-го характеру. Не завжди цей шлях до мети провадить. Часто коротшою
дорогою до неї буде послідовно-систематично переведена праця в межах даної
країни чи певної групи держав і придбання серед її політичних та громадських
кругів певних впливових друзів, прихильність яких до нашої справи, оперта на
поінформованості в ній, може свій вплив, але уже більш забезпечений,
організований на міжнародньому форумі мати.
В зв'язку з цим мусимо шукати собі отаких прихильників в кожній країні, особливу
увагу звертаючи на те, щоб відповідна праця наша в цьому напрямку не
обмежувалась окремими угрупованнями партійними. Коли ми поведемо цю роботу
тільки серед соціялістичних, скажемо, кругів, а занедбаємо серед демократичних
чи консервативних, то на Цьому обмеженні самі тільки потерпимо. В 1919 році
деякі недалекозорі наші політики гостро нападали на тих наших представників
офіціяльних, що ширше на справу дивились і не виключали з своїх заходів
дипломатичних установлення зв'язків з опозицією парляментарною даної країни,
одночасно провадячи таку ж працю і з урядовими на той час фракціями парляменту.
Так було в Парижі, де на цьому ґрунті чимало різних комплікацій повстало, дуже
шкідливих для наших успіхів.
З огляду на те, що наша еміґрація не уявляє та й не може уявляти собою чогось
однолитого з погляду партійного, найдоцільнішим було би, коли б вона провадила
згадану вище працю в напрямку установлення зв'язків з співзвучними собі
партійними угрупованнями даних країн, скрізь прихильників шукаючи. Кожне
партійне угруповання нашої еміграції, очевидячки, переслідувати буде при
установленні таких зв'язків і свої власні партійні завдання, та кожне з них
пам'ятати повинно, що над ними верх мати мусять і цілі державні,
загальнонаціональні, отже, промовчувати їх під час таких зносин, нехтувати ними
було би нерозумним і надзвичайно шкідливим. Европейські партійні угруповання,
від крайніх правих почавши і крайніми лівими скінчивши, так поважно ставляться
кожне зокрема до своєї держави, так бережуть її, так уміють долагоджувати
суперечності між партійними інтересами з одного боку і державними з другого,
настільки взагалі суть державними по своїй тактиці, що наш якийсь доморощений
політик, який би вважав для себе «добрим тоном» провадити з ними переговори,
поза межами державного, показався б їм недозрілим як з погляду державного, так і
з погляду партійного.
Ясною річчю є, що ми не використали б усіх можливостей, коли б шукали зв'язків
та допомоги тільки серед співзвучних політичних партій і угруповань.
Організоване життя нації не обмежується її політичними інтересами, а виявляється
на різних дільницях і в різних галузях культурно-освітніх, наукових, релігійних,
професійних, господарчих і всяких інших змагань. Скрізь воно пропливає
організовано, скрізь направляється асоціяціями, інтереси яких та діяльність не є
чужими, навпаки, дуже близькими і деяким колам нашого еміграційного
громадянства. Отож ми поширили б межі своєї діяльности аґітаційно-інформаційної,
якби і в зазначених галузях певну активну працю розпочали.
Довідуючись з українських газет або з наших урядових джерел про ту невтомну
працю, що її провадить наша стара, а все юна душею, заслужена діячка Софія
Русова, маніфестуючи на жіночих міжнародніх конгресах права української жінки, а
одночасно і нашу щербату долю національну; ви
читуючи з тих газет про неперестанну невсипущу працю консула Оренчука, що уперто
і не без успіху в мюнхенських кругах провадить лінію економічного
заінтересування господарчих кругів Европи в справах України; пізнаючи з тих же
самих джерел про енерґійні виступи українських соціял-демократів Мазепи або
Безпалка перед міжнародніми соція-дстичними конференціями, звернені проти
окупантської та соціялістичноі влади на Україні,— ми тільки можемо вітати
подібні заходи наших активних діячів і радіти, що з-поміж еміграційних кругів
нашого громадянства виробляється тип діяча європейського ґатунку, освіченого,
енерґійного і одночасно патріота своєї нацП, який починає використовувати для
нашої державної справи відповідні можливості і ситуації.
 
Наші Друзі: Новини Львова