Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: неділя, 05 квітня 2020 року
Тексти > Жанри > Документ  ::  Тексти > Тематики > Історична

Сучасна українська еміґрація та її завдання

Переглядів: 26407
Додано: 22.02.2003
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
наслідування і серед інших груп нашої еміґрації, що в кращих умовинах життя
перебувають! А найпаче треба звернути увагу на тих членів української еміґрації,
що зуміли орієнтуватись в обставинах перебування на чужині і навіть зручно
приспособитись до них. Дехто з таких «американізованих» емігрантів, і не їдучи в
країну долярів, досить добрий заробіток для себе знайшов, з якого не тільки на
прожиття вистачає, а ще й лишки великі залишаються. Є окремі особи, що кинулись
у вир спекуляції, комісійних операцій тощо і «грубі гроші» на цьому заробили, не
перестають і далі на чужоземному полі «комерційний геній» нашої нації виявляти.
Громадянською опінією, моральною пресією можна поставити таких людей в умовини,
серед яких виконання ними податку на потреби організованого життя нашої
еміґрації взагалі, а на видавничу діяльність її зокрема, буде для них актом
обов'язковим, само собою зрозумілим, а нехтування ним — потягло б неприємні,
небажані для них наслідки. Під загрозою громадянського суду чи бойкоту, в разі
непідпорядкування обов'язуючим постановам еміґ-раційних об'єднань чи їх
екзекутив,— такі заможніші особи примушені будуть думати не тільки про свої
власні грошові інтереси, а й про виконання обов'язків своїх перед Батьківщиною.

ЗАХОДИ БІЛЯ ВЛАСНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕМІГРАЦІЙНОГО ГРОМАДЯНСТВА
Ясна річ, що всі завдання, які стоять перед українською еміграцією в праці її за
кордоном для добра Батьківщини, можуть бути успішно доконані тоді, коли ми
будемо організовану, а не розпорошену емігрантську масу з себе уявляти. Не можна
сказати, щоб ми не мали такої організації. Емігрантські наші колонії, що існують
в різних державах, мають свої комітети, ради і інші екзекутиви, за допомогою
котрих нормують своє життя і почувають себе більш-менш не розбитими на чужині.
Деякі емігрантські об'єднання, як-от Національний Союз або Товариство
Прихильників Ліги Націй, Спілка Українських Інвалідів і Союз Українських Жінок,
виявляють ширшу діяльність і чимало корисного зробили серед співзвучних
угруповань міжнароднього характеру для нашої справи. Деякі місцеві еміграційні
об'єднання, як-от в Чехії, Польщі і Німеччині, зуміли виявити активну ініціятиву
в справі приміщення нашої молоді до місцевих вищих шкіл і спромоглися дістати
для цієї справи грошові засоби. В Чехії досягнено навіть згоди уряду на
організацію Української Агрономічної Академії в Подєбра-дах, яка й почала
функціонувати з половини 1922 року, давши можливість побирати фахову науку
більше як 300 студентам з нашої еміграційної молоді. Український Центральний
Комітет в Польщі розпочав енергійні заходи в справі організації курсів
українознавства для тих наших студентів, що побирають науку в польських вищих
школах Варшави. Все це факти позитивного характеру, які тільки привітати треба.
А проте, поруч з такими фактами в житті наших еміграційних колоній маються і
такі, що не відповідають інтересам здорового співжиття та незакаламученої
атмосфери. Не одно, для прикладу кажучи, з діяльности Українського Празького
Комітету слід направити та з ужитку вивести. Втручання дріб'язкове декого з
екзекутиви згаданого комітету в керування Академією Агрономічною закаламучує ту
атмосферу, яка створилась біля цієї корисної і цінної справи, а тому, коли такі
факти мають місце, то їх громадською дорогою треба усунути. Не завжди під
плащиком «безпартійности» та «аполітичности» справді таяться об'єктивність і
толерантність. Не зовсім відповідає вимогам Цим, напр., орган Празького Комітету
«Нова Україна», що фактично в значній мірі відбиває на собі ідеологію та тактику
певного українського угруповання, представники якого відограють активну ролю і в
екзекутиві комітету,! в редакції згаданого органу. Нічого не можна мати проти
видавничої діяльности окремих політичних партій чи угруповань. Вони потрібні і
мають певну цінність, як вияв їхньої дійсної сили і життєздатности, як показник
тих творчих ферментів, різ-нородність яких тільки збагачує життя нації взагалі,
а еміграції її зокрема. Для ілюстрації пригадаймо хоч би видання «Соціялістичної
Думки» (органу У. С.-Д. П.) заходами українських соціял-демократів або видань
«Союзу Української Державности» («Проект Конституції Української Держави» або
цінний «Економічний Збірник»). А проте, прикре враження справляють ті об'яви
життя громадського даної еміграційної колонії, де люди, користуючись технічними
сприятливими умовинами, надуживають їх, не той характер надаючи цим об'явам, що
їх в дійсності дана наша колонія має.
Більш пляново переведена організація еміґраційних сил, розташованих в даній
країні, безумовно внесе корективи в дотеперішні хиби організації еміграції і
полагодить чи усуне не одну дисгармонію її життя та діяльности. Як ідеальне
завдання для своєї праці кожна еміграційна колонія повинна поставити собі: а)
точний підрахунок своїх членів і б) установлення постійного зв'язку з ними. При
осягненні цих умовин екзекутивні органи з меншою затратою сил зуміють перевести
спеціяльні практичні завдання в справі: а) філантропічно-громадської допомоги
незабезпеченим своїм членам; б) підшукування їм заробітку; в) уділення їм
медичної допомоги і допомоги для переїздів з однієї країни до другої, коли це
потрібно; г) уділення їм своєчасно інформації про загальноукраїнські справи або
про справи, що торкаються життя даної еміграційної колонії, і т. д. Ясна річ, що
міцніша організація еміграції вплине на піднесення моральної якости її і
створить серед неї здорову атмосферу, в якій легше і з більшими позитивними
наслідками можна буде переводити всі ті відповідальні обов'язки, що, як частина
загальної програми нашого державного будівництва, покладаються українською
нацією на еміграційні її об'єднання, що їх в загальних рисах зформульовано було
вище.
При умовинах контактного зв'язку між екзекутивами окремих еміґраційних центрів
можна досягти і більшої єдности в діяльності усієї еміграції та максимального
напруження цієї діяльности по зазначених раніше напрямках. Завданням уряду буде
надати цій діяльності ясний державний характер, але умовини, необхідні для
цього, полягають перш за все в усталенні організаційних підстав еміграційного
життя. Отож до цих точок і повинна увага морально здорових елементів еміграції
бути направлена. На щастя — зіпсуті, державне недисципліновані елементи уявляють
собою порівнюючи незначний відсоток нашого громадянства, а через це йому легше
собі раду дати з тим угрупованням чи особами, що своєю непідпорядкованістю,
хворою амбіцією і підозрілою тенденцією закаламучують ясні цілі еміґраційних
завдань.
Так звані «авантури», яких підіймалися різні пройдисвіти на еміґрації або
«невмєняємі» політичне особи з метою внести замішання в наше життя або підкопати
провокаційними засобами повагу до здобутих нами державних цінностей, не
дивлячись на певну енергію з боку цих осіб, знаходили швидко опір з боку
більшости нашої еміґрації і суворий осуд для себе. Можна бути певним, що, при
більшому ступені організованости її, повторення таких явищ буде неможливим, а
коли б хтось і пробував їх відновити, то швидко переконався б в недоцільності
подібних заходів.

* * *
Висловленими вище увагами не можна звичайно вичерпати всіх завдань, що стоять
перед нашою еміграцією. Та автор і не ставив собі універсальної мети в цій
справі, поминувши свідомо деякі моменти великої ваги, як-от установлення
зв'язків з Україною та технічно-організаційна допомога нашому рідному населенню
в боротьбі його з окупаційною московською владою і подібні йому, що вимагають
інших шляхів і іншого місця для свого освітлення. Той, кому близько на серці
лежить власне ця форма праці на еміґрації для увільнення нашої Батьківщини,
зуміє свій інтерес в цьому напрямку здійснити і свою любов, почуття обов'язку
перед нею в чинні акти втілити.
«Героїзм» ширших кругів нашої численної еміґрації в справі наближення так
бажаного для всіх нас часу, коли впадуть кайдани московське-большевицької
неволі, що ними скуто волю українського народу, полягає в тому, аби Ця еміґрація
не розклалась морально, а навпаки, зміцнила свою одпорну силу і ужиткувала
пожиточне час свого примусового перебування за кордоном.

 
Наші Друзі: Новини Львова