Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: неділя, 05 квітня 2020 року
Тексти > Жанри > Документ  ::  Тексти > Тематики > Історична

Сучасна українська еміґрація та її завдання

Переглядів: 26415
Додано: 22.02.2003
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
книжки. Тут треба тільки почуття обов'язку, на яке здобудеться кожен морально
здоровий патріот, член нашої еміграційної сім'ї!
. А зокрема було би дуже цінною річчю систематизувати той друкований матеріял,
який знаходимо в чужоземній пресі чи літературі в питаннях, присвячених
українській справі. Відповідні вирізки з часописів, статті по журналах і окремі
книжки, присвячені їй,— коли їх перевезти на Україну та до відповідних
науково-публічних інституцій передати, неоціниму прислугу дадуть авторам
майбутніх монографій, розголосові чи історії нашої справи в міжнарод-ніх
стосунках присвячених. І для історії, і для ближчої су-часности матеріяли ці
мають велику вагу,— тим більше про збирання їх треба пам'ятати нашій еміґрації.
АРХІВНІ ПОШУКУВАННЯ
Ми не використали б всебічно нашого перебування за кордоном, коли б не вжили
відповідних заходів для ознайомлення з тими матеріялами, що маються в тутешніх
архівах і бібліотеках і торкаються історії України. Ясна річ, що для такої праці
треба мати спеціяльну наукову підготовку і інші відповідні дані. А проте, ті
наші невільні емігранти, що науковим фахом своїм мають щось спільного з
інтересами науки української історії, мусять використати б слушну нагоду для
висвітлення не одного явища нашої минувшости, принаймні, як вона переломлялась у
свідомості колишніх наших спільників, або ворогів, або так чи інакше
заінтересованих в нашій минулій боротьбі за державність міжна-родніх
обсерваторів. Пошукування, пороблені в свій час в шведських державних архівах
небіжчиком Молчановським, а В. Липинським в польських архівах, як відомо, дали
значні наслідки для нашої історичної науки і одкрили нові джерела для більш
всебічного пізнання нашої минувшини. Коли І. Борщах, один з наших сучасних
емігрантів, ідучи слідами згаданих вище істориків, використовує тепер своє
перебування у Франції, віднаходячи в тамошніх архівах цінні матеріяли щодо епохи
гетьманів Б. Хмельницького і П. Орлика, то треба тільки побажати, щоб і інші,
підготовлені до таких архівних пошукувань, члени нашої еміґрації використали
архіви інших країн для аналогічної мети. А ці архіви, як виявилось, таять у собі
високої ваги наукові документи і кличуть до себе наших дослідників. Не будемо ж
упускати слушної нагоди, щоб із столітніх сховищ на денне світло витягти те, що
нам досі було не відомим, а що таке велике значення для нашої історії має!

ПРАЦЯ НАД ЗАСВОЄННЯМ НАУКОВИХ УДОСКОНАЛЕНЬ
Світова наука і під час Великої Війни, і особливо після неї збагатилась великими
здобутками. На різних ділянках її осягнено цікавих відкрить, пороблено сміливі
досліди, що відкрили нові перспективи, нові можливості, використовування сил
матерії природи для потреб чоловіка. І українському технікові, інженерові,
хемікові і агрономові є чому повчитись, Щоб свої знання поглибити і «останнє»
нове слово науки пізнати. Відбудова промислового, господарчого життя України
вимагає од нас великого напруження сил і творчо-сти, а найбільш продуктивне і
економне витрачання їх може бути переведене тоді, коли за допомогою засвоєних
нашими фахівцями останніх наукових дослідів і методів будемо уникати уживання
старих способів і знаряддя. Пильні студії наших фахових сил в зазначеному вище
напрямку будуть реалізовані після нашого повороту на Україну не тільки для цілей
господарчої відбудови її, а також і для потреб оборони, нашої Батьківщини, а ця
проблема, з огляду на деякі прикмети наших кордонів, а також в зв'язку з новими
завданнями і методами захисту їх, повинна притягти до себе увагу не тільки наших
військових кругів, але й всіх фахових сил нації. Досвід Великої Світової Війни
показав, що стратегія, як вище військове мистецтво, тільки тоді може пожиточних
наслідків осягнути, коли широко використовує придбання наукових дослідів і
відкрить. Мільйонна армія без діяльної участи в її чинних операціях інженера,
техніка, хеміка, в сьогоднішних умовинах військової боротьби, свого завдання
виконати не може. От через що нам треба вже тепер про справи, зв'язані з
обороною Батьківщини, думати, а фаховим силам еміграції чуйно стежити за
розвитком тих наукових дослідів, що їх можемо для цієї мети зужиткувати. Коли ж
ми захотіли б спинитись над окремими галузями господарчої відбудови України, то
тут прийшлося б висловити побажання, щоб не одна з них не щезла з поля нашої
уваги і щоб уже сьогодні ті фахові сили, що ми маємо серед нас, опрацювали пляни
праці в відповідних напрямках, взявши на увагу висловлені вище міркування про
потребу підготовчої наукової праці в огнищах європейської науки.
* * *
Є дві актуальні справи, що вимагають до себе пильної уваги з боку нашої
еміґрації,— це справи заопікування нашим інтернованим військом і студентством.

ЗАОПІКУВАННЯ ІНТЕРНОВАНИМИ
Вище вже згадувалось, що наші інтерновані вояки, не дивлячись на тяжкі умовини
свого життя, схоронили в собі велику моральну відпорну силу супроти різних
розкладових впливів і готові кожної хвилини стати до виконання своїх обов'язків
перед Батьківщиною. Такий настрій наших інтернованих великого занепокоєння
завдає ворогам нашої дер-жсавности, особливо ж большевикам, і вони всіх сил
вживають, аби здеморалізувати їх та розкласти. З цією метою витрачаються
величезні гроші: закладаються «ком'ячейки», розповсюджуються агітаційні листки,
газети, ширяться неймовірні провокації; переводиться загалом деструктивна праця,
до розбиття нашої сили направлена? Та вороги наші не можуть похвалитися великими
і бажаними для них наслідками своєї розкладової праці. В цілому і командири
частин, і козацтво тримаються непохитно і по-лицарському переносять тяжкі
умовини свого інтернування. З огляду на велику вагу наших інтернованих частин,
як кадрів майбутньої армії, так потрібної для будівництва Української Держави,
наше еміграційне громадянство повинно оцю моральну силу інтернованих вояків ще
більше зміцнити та своєю увагою до потреб їхніх, своєю опікою над ними її
поглибити і незламною зробити. Інтерновані повинні знати ту велику
відповідальність, що її вони понесуть перед Батьківщиною, коли
заломляться-захитаються, а відповідні групи еміграційного громадянства не
повинні забувати, що їх байдужість до долі інтернованих і до тієї ролі, що її ці
мають виконати в будівництві держави нашої, буде рівною, коли не більшою, в
злочинності своїй.
Нашим інтернованим потрібна і матеріяльна і моральна підтримка. Форми останньої
можуть бути різноманітними:
матеріяльна допомога, постачання книжок, газет для бібліотек інтернованих,
шкільного приладдя для освітніх і спортивних вправ їх, читання лекцій, рефератів
тощо,— аби тільки була охота до цього і активна любов до братів наших, що
стільки крови, праці і жертв поклали для нашої святої справи і що мають ще
покласти їх в майбутньому для добра нашої Батьківщини! Та тільки коли беремось
до цієї справи, то мусимо пам'ятати її державну вагу і уникати в заопіку-ванні
потребами інтернованих партійної чи якоїсь спеціяль-ної тенденції. Військо не
може бути знаряддям певної партії чи угруповання; воно є здобутком цілої нації,
цілої держави, знаряддям Ті і чинником державного будівництва. Оцю рису в
державній ролі війська і на еміґрації ми повинні виплекати перш усього в. своїй
свідомості, щоб потім, після повороту на Україну, ще більш ідею цю цілому
народові нашому прищепити.
Отже, заопіковуючись потребами нашого війська в умовинах інтернування, ми не
маємо права керуватися в цій справі партійними мотивами, а тільки державні
завдання понад усе повинні поставити. Той, хто такої вимоги не додержував би,
показав би свою нерозвиненість державну і замість добра шкоду б загальній справі
завдавав! Хоч би навіть удавав при цьому «вовка в овечій шкурі»,— все одно його
розпізнають і на чисту воду нечисту працю виведуть! Здоровий інстинкт
державности, що його не раз уже виявляло наше військо, поможе йому на майбутнє
по-державному орієнтуватись в облудливих заходах партійної тенденційности або,
ще гірш, персональних амбіцій, хоч би в гру увіходили і певні «авторитети» чи
зловживання ними, які в таких випадках фатально свій «вплив» і перебільшене ними
самими «значення» гублять.
Зробити з нашого вояка фанатика української державности, але свідомого,
освіченого,— ось що повинно бути завданням не лише Головної Команди нашої, але й
цілого громадянства, яке в міру сил своїх згаданій команді повинно в цьому
напрямку сприяти і допомагати.

ЗАОПІКУВАННЯ СТУДЕНТАМИ
Подібно до інтернованих вояків і наше студентство заховало в собі моральну силу
перед різними розкладовими впливами. Воно відчуло той обов'язок, що на нього
Батьківщина в цей момент поклала і ретельно за науку взялось, щоб використати
 
Наші Друзі: Новини Львова