Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: п'ятниця, 28 лютого 2020 року
Тексти > Жанри > Поезія  ::  Тексти > Тематики > Українська Мова

Минуле

Переглядів: 5963
Додано: 29.03.2006 Додав: tatchin  текстів: 9
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0

I.

Ніхто і не здогадується як я вижив.
Як бездумно ховався за людський гомін.
І як до останньої краплі вижав
Із свого серця безглуздий спомин.
Як блукав вечорами занедбаним містом
І дивився в яскраві щасливі вікна,
Та навиворіт жив,
Бо наївно думав
Що за плином стосунків до всього звикну.
Що не буду шукати у пеклі ночі –
Котрі із галактик погасли з-за мене.
Бо їх світло крізь небо ввірватися хоче
Й перерізати гострими лезами вени...

Живі і не здогадуються чим я дихав,
Щоб можливу надію відразу не вбити,
Як ковтав через силу солоне лихо
Й не знаходив настоїв,
.....
 

Відгуки 0

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
Наші Друзі: Новини Львова