Тексти
>
Жанри
>
Поезія
::
Тексти
>
Тематики
>
Художня
Ліжко
Сканував: Студент1
ЛІЖКО
Їх лиши гадати: все минеться
в тузі особистій, ну й гаразд.
Там театр, а чи театром зветься,
лиш смикни завісу: станеш враз
перед хором ночі, що почав
вголос безкінечну пісню шалу,
тá пора, в якій вони лежали,
зірве з них одежу і з плеча
доріка собі тії заради,
що боролась з усієї сили;
їх обох не в змозі вгамувати.
Та коли вони уже схилились
до пори чужої, то вона,
видалось обом, така велика,
тільки вже занадто грізна й дика,
що немов од звіра відрина.
.....