Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: вівторок, 15 жовтня 2019 року
Тексти > Тематики > Історична  ::  Тексти > Жанри > Поезія

Венеція

Переглядів: 3712
Додано: 23.09.2013 Додав: Студент1  текстів: 725
Hi 0 Рекомендую 2 Відгуки 2
Сканував: Студент1
<
1
>
ВЕНЕЦІЯ

I

Чужомовний скрик. Гондолу
взявши чорну і струнку,
тихо плинемо вздовж молу
і повз мармур на містку.

Шкіпера балачка з нами,
ледве чутний плеск весла,
від каналів і від храмів
ніч вже знак нам посила.

Слід готовий чорним стати,
а в повітрі Ave чуть,
це я – мертвий імператор,
і мене у склеп везуть.


ІІ

Все здається мимоволі,
що кожнісінькій гондолі
є очікуваний гість.
Й гурт убогий з передмість
далину очима їсть,
й діти – сироти без долі.

Довго і палацам ждати –
ось, панове, буде свято…
Я на площі Марка, люд
блиск корон уздріє тут,
і бажання в мене з уст
на бенкеті погуляти.


IV

Ave з дзвіниць плине густе.
Все ще церкви щось шепочуть помалу;
тільки палаци вздовж тихих каналів
нікому про те.

Сонних кварталів кожне лице
не потривожать гойдання недремні –
тихі гондоли, як помисли темні,
в вечір оцей.

1897

 
Наші Друзі: Новини Львова