Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: понеділок, 17 червня 2019 року
Тексти > Жанри > Поезія

До Станіслава Турзо

Переглядів: 4232
Додано: 20.12.2005 Додав: Юлія  текстів: 1844
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
ДО СТАНІСЛАВА ТУРЗО

Тільки-но світлий Феб, оддаляючись, повіз ясний зверне
У сніжний дім Кози 1, в холодну далеч, --
Тут же й проміння своє забирає він, все тепло з собою,
Натомість -- лід мертвотно скрізь синіє.
Всюди панує зима: розлютована, вітром дме холодним,
І вже струмки скував той лютий подув.
Льодом береться й земля, забуваючи гостре лезо плуга,
Без діла мерзне вже й рільник оспалий.
Хмизу тоді до вогню докидаючи, в піч палахкотливу,
Лілея 2 радо він при ній вславляє.
Ген, аж у надрах самих заховалися краплі вод живлющих,
Земля ж біліє в паполомі сніжній.
Бистрії ріки тоді, ціпеніючи, в довгий сон впадають.
Плавець судно своє прудке лишає:
Вже ж ні до західних меж не подасться він, хоч і прагне зиску .....
 

Відгуки 0

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
Наші Друзі: Новини Львова