Тексти
>
Жанри
>
Есе
::
Тексти
>
Тематики
>
Художня
Між Правдою Слова і свистом Куль
Кулі цілилися в Його Серце, оминаючи решту території чужої країни. Вони точно знали, що тільки в Серці живе Мама і Батьківщина. Кулі були афганськими, і у них був господар. І у Його Серці жила Мама і Батьківщина. Кулі летіли назустріч із обох сторін окопів, пересікаючись у просторі Клятви, Почуттів, Совісті і Слова, й творили фронт відчуження. Країни від країни, держави від держави, людини від людини, Мами від Мами, Тата від Тата.
Слово трималося голови, бо туди Кулі не цілилися. Воно знало Правду: солдат із кулею в серці – точно мертвий: і для Мами, і для Батьківщини, і для Бога. І він ніколи не стане Татом.
Бог не посилав солдата на війну, бо пильнував Слова. Солдат не знав сили Слова і мордувався сумнівами щодо його правдивості. Він давав клятву перед горлопанами від імені Ба .....