Тексти
>
Тематики
>
Художня
::
Тексти
>
Жанри
>
Нарис
Чорний Колір
Чорний никав пусткою Простору й завжди знаходив лише Порожнє. Воно було всюди і не було нічого, що не було б Порожнім. Таке життя тяжко ранило Душу Чорного, й вона, темніючи, наповнювала пітьмою всенького його, і не було кінця-краю злощасній пітьмі.
Чорний уже втратив будь-яку надію зустріти щось і зважував думку про самогубство. Він уже було змирився з нею й довірливо пестив її чорну голову, сповідаючись у власних нещастях.
І настала мить, коли Чорний вирішив покінчити з темним життям, щоб у такий спосіб скористатися останнім шансом побачити Світло – у ньому жив неписаний Закон Неба, який увіруванням стверджував, що перед смертю Бог кожному дає Промінь Світла, щоб ним увійти в Його безмежжя.
Раптом Чорний відчув, що нема нічого довкола, чим би він міг заподіяти собі смерть .....