Тексти
>
Тематики
>
Філософія
::
Тексти
>
Жанри
>
Есе
Семіологічні есеї: Щось
Щось я знаю, бо воно виявилося в мені. Зустрілися, ніби рідні.
- Ось, - промовило Щось і провело вказівним пальцем лінію від маківки до стоп.
Оглядаю себе збоку, слідуючи вказівнику, й упізнаю рідне українське «і»: і тіло ось, і голова-точка, і кожна кістка - ось. Позираю повз себе і зустрічаюся з лінією горизонту, що, втомлена, стереже край неба вічності.
Ось, - кажу собі, ковзаючи колом за віднайденою дорогою життя.
Іду протореним шляхом у пошуку недосяжного знаку «Щ» і намагаюся поєднати «і» та «о» так, щоб збагнути лабіринт ліній. Семіологічна стезя мозку снує думку про те, що ходіння колами життя є безперервним символічним вбиванням у землю трьох важливих кілків сущого – від тіла, душі і Духу. В кожного власний кілок. І тільки вихід за межу, сходження зі шляху твор .....