Сама собі сьогодні співчуваю
Перечитала твори поетичні
І оцінила їх самокритично,
Побачила емоції минулі,
Тепер немає їх – я все забула…
Мабуть у віршах все переболіло -
З тих пір всі почуття мої зотліли.
Я вже чекаю на ліричну осінь,
На мальовничу сірооку просинь…
Психічний стан «зашкалює» безмежно -
Я мушу бути зараз обережна…
Від стресу тимчасовий порятунок –
Це прохолода, неба подарунок!
Я вже писала, не люблю я літо,
Як діти, вже не вмію так радіти.
І дині й кавуни, фруктовий рай,
Та овочі у спеку мені не в кайф!
Я влітку депресивна й дратівлива,
.....