Тексти
>
Жанри
>
Повість
Через кладку
Повість
I
Я всіх знав отих, про котрих буду писати, старших і молодших, жінок і мужчин; ба
одна часть їх мешкала навіть в домі моїх родичів, в горах, у невеликім місті.
К., саме в роках, як вступив я в державну службу практикуючи і жив враз з
родичами. З того часу, а мав я тоді 25 років, — походили якраз ті знайомства,
про котрі хочу писати. Не тому, щоб з моїх записок вийшов якийсь закінчений
роман або новомодна повість, а так, — щоб вдоволити самого себе.
Я чую хвилинами свою душевну самоту, мов щось живе. Чую, як вона лізе на мене,
вимагає, випрохує щось від мене, а далі бере верх наді мною. Іноді переловлюю
себе на тім, що вона посунула свій вплив на мене так далеко, що відбирає мені
право мови, — і через те став .....