Тексти
>
Тематики
>
Публіцистика
::
Тексти
>
Жанри
>
Стаття
Відлито у вогнях душі
ВІДЛИТО У ВОГНЯХ ДУШІ
Декому, певне, здається, що Василь Стефаник жив дуже давно: так далеко відійшло в минувшину те життя, ті соціальні драми, що їх письменник з такою силою і з таким болем відтворив у своїх новелах. Давно немає проблеми землі, переорано помежовані смужки селянських грунтів, що за них люди судилися, чварились, мордували себе у віковій ворожнечі такої лютості, коли за шматок нещасного поля часом вкорочували віку сусідові, проливали навіть братню кров. Давно нема таких екзотичних для чужоземних портових урядовців «людей у кожухах», що їх безземелля та тяжкі нестатки гнали за океан, тих, що змушені були під голосіння рідних вимандровувати, може, й назавжди, з отчого краю на чужину, несучи туди камінні хрести своєї недолі. Ішли мити вікна Америці, її закіптюженим х .....