Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: середа, 21 серпня 2019 року
Тексти > Тематики > Історична  ::  Тексти > Жанри > Поезія

Край

Переглядів: 2945
Додано: 09.06.2011 Додав: курінний  текстів: 38
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
Сканував: автор Джерело: автор
1

На вічному, як правда, небозводі
Стопудий Віз упав на вутлу вісь,
І солі міх урвався десь на споді,
Й Чумацький шлях від того сотворивсь.

А гей під ним, по Іскриному шляху,
Все чумаки ведуть свої валки;
Наливку п’ють і дулі в’яжуть ляху.
Підкови крешуть – іскри, як вовки!

Обабіч степ. На узгірку могила,
За нею яр, не віда він ріллі.
А ген, де уривається ковила,
Вже річечка, хатки, сільце. Гулі.

Милується в садочках вишнебілих,
Немов пливе, бо віття до рамен.
Тут став на землю твердо і уміло
Козак завзятий, Міщенко Семен.
.....
 

Відгуки 0

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
Наші Друзі: Новини Львова