Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: субота, 28 листопада 2020 року
Тексти > Жанри > Новела  ::  Тексти > Тематики > Художня

Пес

Переглядів: 2324
Додано: 29.05.2011 Додав: курінний  текстів: 38
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
Сканував: автор Джерело: автор
ПЕС

Старий пес з обвислими вухами, похилим задом і сумним виразом у розумних, але збляклих од віку очах, виразно накульгуючи на праву задню ногу, тюпав поволі за нечисленним понурим гуртом людей, більше – старих бабів, котрі супроводжували його хазяйку. Псові не хотілося. Уперше в житті не хотілося йому йти за хазяйкою, але пес ішов.
Цілісінький учорашній день не виходила хазяйка з хати. Приходили сусіди, такі ж, як і вона, літні, похилені, з кривими сучкуватими ковіньками в чорних зморшкуватих руках, приходили зовсім чужі люди, що їх пес не знав і на яких лінькувато гавкав; приїхала забрьохана вантажівка й привезла довгу чорну скриню, яка густо пахтіла свіжоструганою сосною, а хазяйка все не з’являлась. А сьогодні її винесли з хати .....
 

Відгуки 0

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
Наші Друзі: Новини Львова