Тексти
>
Жанри
>
Поезія
::
Тексти
>
Тематики
>
Художня
ЛИПЕНЬ
У траві, де спить солодкий гріх,
у траві, де блудить п'яний липень,
лоскітним сопрано звився сміх:
\"Може, Льоню, ти поїв би вишень?!'
Десь далеко річка, берег, пляж.
Тут – штани зачахли на гілляці.
Тут я сам роблю тобі масаж
і відчув: не слухаються пальці.
Молитовно стишують свій плав,
наче сіть, розкинули чутливість,
і – відразу липень запалав
(є така у нього особливість).
І відразу першу з вічних тем
труби сонця молодо заграли...
Ой ти, липень! – шаленіє темп;
липень, липень! – зароїлись трави.
Сласний щем у мозок дотика,
сласний щем давно ятриться ятро,
і в гарячці дибиться рука:
час уже здаватись, Клеопатро!..
Втішним риком дикого буття
.....