Тексти
>
Тематики
>
Художня
::
Тексти
>
Жанри
>
Поезія
ГАЛИЧИНІ
Здавалось, ніби вщухли буревії,
вже має прапор наш, та все одно
ми знову покладаємо надії
на твій залізний щит, Галичино.
Тебе одну благає Україна,
бо ти найдужча з наших скромних лав:
тебе не отруїла вража піна
і вірус псячо-мавп’ячий не взяв.
Прости нам, грішним, з нашою бідою:
напевне, відає один лиш Бог,
наскільки вже розпух перед тобою
всеукраїнський неокупний борг.
Та блуд не вічний: згинуть яничари,
а з ними вишкіри кривих дзеркал.
І засурмлять на честь твою фанфари,
і злине до небес щемкий хорал.
Вкарбуються у всі часи прийдешні
.....