Тексти
>
Жанри
>
Поезія
::
Тексти
>
Тематики
>
Художня
ІКОНОСТАС
Джерело: "Іконостас", 2012
Сестрам Мілі та Зоні
І знов наснилося село,
високі липи у сріблястих шатах...
їх видно здалеку було.
Одна, стара, така вже черевата,
що ми, дітьми, в її дупло
утрьох залазили, мов котенята.
Іду додому я, студент,
як завше, йду знайомими стежками.
Ось наближається момент
святої прощі, зустрічі з батьками.
Ось мій лужок... Чого притих?..
І враз у мить, чи не закляту,
я знов прокинувся. Не встиг,
не встиг і глянути на рідну хату.
Мов не осилив перелаз,
немов спіткнувся на чиїсь підніжці.
Чому, чому отак щораз
я прокидаюсь на одному місці?
Хто затулив мені вікно,
.....