Ввійти Зареєструватися

Література :: Олекса Влизько

Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0

Матроси

Загартовані сонцем, вітрами,
Перепливши незнані світи,
Ми не маємо стежки і брами, —
До якої прийти.

Серце кинувши в шторм і штилі
Ми в обличчя плюєм сатані
І незрушно на тонни, на милі
Розраховуєм дні.

Наша зброя — гартований кортик,
Наші думи — морський бурецвіт,
Наше серце — у чорному порті,
Де цвіте антрацит!

1930 p.

.....

 

Зберегти TXT формат

Додати Відгук...