Тексти
>
Жанри
>
Оповідання
Дід Євмен (Споминки баби Уляни Красючки)
Сканував: Леся Хмілярчук, Юлія Косаренко
Джерело: Вибрані твори. Кн.1-2.Т-во Час, Київ, 1927 р
I.
Таких людей, як був отой дід Євмен, тепер — запевне кажу вам — нема, та може чи й були де инде, не скажу: я людина темна, гадаю собі, що може на цілий світ винявся один такий дід.
Молодим я його не зазнаю і не скажу, який він був замолоду. Я не з дідового села: покійничок мій Гордій брав мене з Кобижчі; там мої батьки звікували, земля їм пухом-периною! там і я прекрасен світ божий побачила, там і на рушничку стала... Вже сорок з лишком минає, як ми бралися. От з того часу й спізнала я діда Євмена. Він на весіллі у нас — у Гордія - батькував. Як коровай ділили — він Гордієві телицю наділив, а мені божого птаства — два пні; того птаства, що і на людей і на бога дбає: людям - медок в роток, богові — свічку. З щирого серця та з легкої руки дідусь дарував: телиця його п .....