Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: четвер, 24 жовтня 2019 року
Тексти > Жанри > Оповідання

Оповiдання

Переглядів: 11337
Додано: 30.11.2010 Додав: 小説  текстів: 16336
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 0
Джерело: http://www.ukrlit.vn.ua
МАТИ

Не ради слiз, i розпачу, й скорбот, i не в ознаку гiркого прокляття,
вони вже проклятi i так всiма на свiтi, задля слави нашого роду написано i
во iм'я любовi про цю високу смерть.
I хоч багато судилося нам незабутнiх утрат, хоч легше було б очам
читати щось лагiдне й миле серед громiв, почитаймо про матiр Марiю Стоян.
Хто серед трупiв ворожих бiжить по селу, що вже догорає?
Хто це стогне бiжучи? Чиє серце стугонить у грудях, мов вистрибнути
хоче вперед?
Це Василь з автоматом i бомбами, Марiї Стоянихи син.
Хто мертвий висить коло хати пiд небом?
Оце його мати.
Бiжить Василь, увесь мокрий од довгого бою, бiжить у великiй тривозi.
Як же вiн бився перед рiдним селом! Розвiдником був, нищив точки, рознiс
гранатою .....
 

Відгуки 0

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
Наші Друзі: Новини Львова