Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: понеділок, 24 червня 2019 року
Тексти > Тематики > Дитяча  ::  Тексти > Жанри > Казка

Український фольклор : Українські народні казки :

Кобиляча голова

Переглядів: 6812
Додано: 02.02.2011 Додав: 小説  текстів: 16336
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 2
КОБИЛЯЧА ГОЛОВА

Як був собі дід та баба. У діда була дочка і в баби дочка; обидві вже були дівки. Дідової дочки баба не любила. Усе, було, лає її, сердешну, та знущається над нею, та ще, було, й діда підцьковує, щоб згриз голову своїй дочці. Оце, було, підуть обидві дівки на досвітки; бабина ж дочка усе тільки жирує з хлопцями, поки ті й мички попалять, і пряжу порвуть, а дідова дочка усе робить — пряде там або що інше, а вже ні часиночки не згуляє. Оце ж уранці йдуть додому; дійдуть до перелазу, то бабина дочка й каже дідовій:

— Дай я тобі, сестричко, починки подержу, поки ти перелізеш!

Та візьме та й оддасть їй починки, а вона мерщій вскочить у хату до матері:

— Дивись,— каже,— мамо, скільки я напряла; а та, сяка-така, усе тільки з хлопцями жир .....
 

Відгуки 2

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
  • 0 0
    «Легені»= «легіні» (Word знову виправив)
  • 0 0
    А є ще варіанти:
    Кобиляча Голова казала, щоб і вікна не відчиняла, коли будуть вночі у вікно стукати, та не виходила, якось відмовлялася... А вночі приїхали на гарних конях красні легені та вмовляли дівчину поїхати з ними потанцювати... Дівчина тричі відмовлялася (то в неї такої гарной, оксамитової, розшитою шовком та золотом сукні немає, то черевичків під цю сукню, щоб міцні були, то прикрас, як зорі ...)аж поки півень не закукурікав і ті легені до пекла не повернулися...
Наші Друзі: Новини Львова