Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: понеділок, 17 червня 2019 року
Тексти > Жанри > Казка

Вітрові дарунки (російська казка)

Переглядів: 3535
Додано: 26.01.2012 Додав: misologus  текстів: 143
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
обработка Нечаева
переклав з російської АНАТОЛІЙ ГРИГОРУК
ВІТРОВІ ДАРУНКИ
Жили собі дід та баба. Жили, бідували, з хліба на квас перебивалися. З осені до весни сяк-так перенидіють, а з весни до осені то й геть з біди не вилазять: лободою та ягодою годуються.
От якось розжився дід на корець пшениці та й каже:
— Всі люди сіють та орють, посіємо й ми — буде і в нас на осінь свій хліб.
Посіяли. Вродила пшениця як з води.
Старий із старою раді-радісінькі, ходять щодня на лан, пшеницею не на¬тішаться, а вона — як лава, колосок у колосок. Сусідів заздрощі беруть:
— Такого врожаю зроду-віку не було! Настали жнива. Дід серпи нагострив:
— Завтра, бабо, підемо пшеницю жати!
Аж налетів страшний вітер, наповзла чорна хмара, і випав на дідову нивку град, .....
 

Відгуки 0

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
Наші Друзі: Новини Львова