Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: п'ятниця, 26 лютого 2021 року
Тексти > Тематики > Дитяча  ::  Тексти > Жанри > Казка

Арабські народні казки :

Як жінка закохалася в дервіша Дандаша, що виявився еміром

Переглядів: 2836
Додано: 27.01.2011 Додав: 小説  текстів: 16336
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
<
1
>
ЯК ЖІНКА ЗАКОХАЛАСЯ В ДЕРВІША ДАНДАША, ЩО ВИЯВИВСЯ ЕМІРОМ

Жив собі емір. Якось переодягся він звичайним дервішем19 та й подався мандрувати по своїй країні. Зайшов у одну хатину й побачив господиню, що розмовляла зі служницею. Побачивши дервіша, господиня сказала йому:

— Ласкаво просимо! Ми раді дервішеві. Будь ласка, заходь і сідай!

Він зайшов і сів. Придивившись до подорожнього, господиня закохалася в нього і вже не хотіла відпускати. І спитала його:

— Як тебе звати? Дервіш засміявся й сказав:

— Звати мене Дандаш.

Уночі він тихенько вислизнув з хати й подався далі оглядати країну. А вранці, прокинувшись, господиня не знайшла Дандаша. Кинулася шукати його, але ніде не знайшла.

Затужила вона, засумувала й не спала вісім ночей. І служниця не спала з нею. Все сподівалася господиня, що повернеться Дандаш. А той і не думав повертатись.

Думала закохана, думала, що робити, а тоді сказала служниці:

— Принеси мені хни!

Вифарбувалась вона і звеліла служниці:

— А тепер ходімо шукати Дандаша!

Довго ходили жінки, поки натрапили на якогось кравця. Служниця й каже йому:

— Ось уже вісім днів, як ми не спимо. Все розшукуємо коханого моєї пані — дервіша Дандаша. Чи не бачили ви його?

А господиня додала:

— О краса обличчя мого! Дандаш — обранець мого серця! Хто бачив його?

Почувши про горе жінок, що так побиваються за дервішем Дандашем, він зачинив свою майстерню і подався на розшуки разом з ними. Отак, мандруючи втрьох, вони здибали продавця ласощів. Служниця й каже йому:

— Ось уже вісім днів, як не торкався наших очей сон. Все шукаємо дервіша Дандаша — обранця моєї пані. Чи не бачив ти його?

Не втерпіла й господиня:

— О краса обличчя мого! Дандаш — обранець мого серця! Хто бачив його?

І сказав продавець:

— Я виготовляю і продаю ласощі. Але якщо треба відшукати дервіша Дандаша, я піду з вами.

І негайно зачинив крамницю.

Отак гуртом натрапили вони на муляра, що мурував будинок. Служниця не витримала й каже:

— Ось уже вісім днів, як не стуляли ми своїх повік. Розшукуємо дервіша Дандаша — обранця моєї господині. Чи не бачив ти його?

Тут і господиня мовила:

— О краса обличчя мого! Дандаш — обранець мого серця! Хто бачив його?

І сказав муляр:

— Я мурую будинок. Але, якщо треба знайти дервіша Дандаша, покину роботу й піду разом з вами!

Як пообіцяв, так і зробив. Отак, ідучи гуртом, натрапили вони на суддю.

— Ось уже вісім днів, як не бере нас сон,— мовила служниця.— Все шукаємо дервіша Дандаша — обранця моєї господині. Чи не бачив ти його?

Погладжуючи бороду, суддя сказав:

— Забирайтеся геть! Ця жінка не пара Дандашеві! Вона — мені пара!

Але ті наче й не почули його слів і всі гуртом попрямували до візира.

От служниця і каже візирові:

— Уже вісім днів, як очей наших не торкався сон! І все через дервіша Дандаша — обранця моєї господині. Чи не бачив ти його?

Глянувши на печальну господиню, візир сказав:

— О красуне! Ти прийшла — і я втратив силу візира. Виходь за мене заміж!

Але й ці слова не похитнули закоханої, і вони подалися до самого еміра. Де ж було знати їм, що емір і дервіш — одна особа?

Служниця і йому сказала:

— Ось уже вісім днів, як не торкається сон наших очей! І причиною тому дервіш Дандаш — обранець моєї господині. Чи не бачив ти його?

Переконавшись у щирості закоханої в нього жінки, емір звелів залишити шукачів при своєму дворі. А лазникові звелів:

— Натопи сьогодні лазню пахучими дровами. У мене дорогі гості!

А жінці, яка закохалася в нього, признався:

— Я і є Дандаш!

Після лазні емір оголосив, що одружується з жінкою, кохання якої здолало сотні миль.

Так і живуть вони в щасті та злагоді донині.

 
Наші Друзі: Новини Львова