Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: четвер, 02 квітня 2020 року
Тексти > Жанри > Казка  ::  Тексти > Тематики > Дитяча

Арабські народні казки :

Хитрунка

Переглядів: 5230
Додано: 27.01.2011 Додав: 小説  текстів: 16336
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 0
Тим часом одружив цар і сина.

Настала шлюбна ніч, але гордівниця сказала Саїдові:

— Благаю тебе, чоловіче, перш ніж іти спати, перебери оце намисто: білі намистини окремо й чорні — окремо. Опісля прийдеш до мене в спальню.

— Добре!— погодився Саїд і сів перебирати намистини. Витратив на це всю ніч. Уранці, підвівшись, царевич спитав чорного раба:

— Ну, як спалося, Саїде? Сподіваюсь, ти задоволений?

— О володарю мій,— відповів Саїд,— цілу ніч я відділяв чорні намистини від білих.

— Нехай Всевишній спалить твій дім! — лайнувся царевич.

Наступного вечора Хадаа просвердлила дірку в дні діжки й звеліла нелюбу:

— Перш ніж лягти спати, налий води в цю діжку!

— Гаразд!— погодився Саїд і пішов наливати воду в діжку.

Цілу ніч носив він воду, але діжки так й не наповнив. Вранці знов питає його царевич:

— Ну, Саїде, сподіваюсь, тепер ти задоволений?

— О володарю мій,— промимрив Саїд,— цілісіньку ніч я даремно наповняв бочку!

— Нехай Всевишній спалить твій дім!— вигукнув царевич.

Третьої ночі Хадаа зняла замок і звеліла:

— Чоловіче, зачини двері, і ми ляжемо спати!

Саїд пробує і так і сяк, але двері мов хто заворожив — не зачиняються. Прововтузився він з дверима до самісінького ранку.

Солодко потягуючись після сну, царевич питає раба:

— Ну як, Саїде? Сподіваюсь ти задоволений?

— Пане мій,— ледь мовив Саїд,— цілу ніч я силкувався замкнути двері.

— Нехай Всевишній спалить твій дім!— розлютився царевич.

На четверту ніч Хадаа поставила діамантовий куреник перед дверима своєї кімнати. Уздрівши те диво, служниця сказала дружині царевича:

— О пані моя! Саїдова дружина виставила куреника з діамантів! От якби тобі такий!

Краса у розумі. Арабські казки у записах Агатангела Кримського.

Спустилася дружина царевича до гордівниці й просить її:

— Чи не змогла б ти продати мені цього куреника?

— Я віддам тобі його безкоштовно,— мовила Саїдова дружина,— якщо цієї ночі я піду спати нагору, а ти — вниз.

— Добре!— погодилася дружина царевича й забрала куреник.

Коли настав вечір, Хадаа пішла у спальню нагору, а дружина царевича спустилася вниз.

Наступного дня перед дверима хитрунки походжала квочка з курчатами. Побачивши її, служниця негайно сказала дружині царевича:

— О пані моя! Глянь-но, Саїдова жінка виставила квочку з курчатами, та не з простими, а золотими!

Дружина царевича зійшла вниз й оторопіла, побачивши грудки живого золота, що пурхали довкола квочки.

— Якщо віддаси мені квочку з курчатами, то я й цю ніч спатиму внизу, а ти нагорі,— сказала вона Саїдовій дружині.

— Гаразд,— погодилася Хадаа й віддала їй квочку з курчатами.

А коли настав вечір, вона пішла спати нагору, а дружина царевича — вниз.

На шостий день Хадаа виставила корону з діамантами.

Коли служниця виглянула у вікно, їй аж дух перехопило:

— О пані моя! Саїдова дружина виставила корону з діамантами! Вона личить тільки тобі!

Почувши таке, дружина царевича зійшла вниз і попросила:

— Віддай мені цю корону, і можеш знову йти на ніч до царевича, а я піду вниз до Саїда!

— Хай буде по-твоєму,— сказала Хадаа, віддаючи корону.

А коли настав вечір, охоче пішла до царевича. Минув якийсь час, і жінки завагітніли. Невдовзі царевичу заманулося відвідати святі місця. Перед від'їздом він звелів дружині:

— Як тільки я повідомлю тебе про своє повернення, вишли назустріч мені сина в супроводі Саїда!

І вирушив у дорогу. Через певний час дружина царевича народила негреня, а Саїдова — білого хлопчика.

А царевич, як і обіцяв, повідомив, що вертається додому. Його дружина, виконуючи волю чоловіка, вислала назустріч йому свого сина в супроводі Саїда. Цього хлопчика Саїд посадив собі на плечі, а білого — вів за руку.

— Ах ти, негіднику!— розлютився царевич, побачивши, що його син іде пішки.— Як ти посмів свого сина нести на плечах, а мого — вести за руку?!

— О пане мій!— мовив Саїд.— Той, що на плечах у мене, то твій син, а цей, що стоїть на землі,— мій.

— Як?— здивувався царевич.— Мій син чорний, а твій — білий? Не може бути!

Пішов він до дружини й питає її, котра ж його дитина. А вона й каже:

— Цей чорний — твій син!

Аж тут побачив він у дружини куреник, курчат і корону, і все зрозумів: Хадаа ночувала з ним, а його дружина — з Саїдом.

Тож він розлучився з дружиною, віддавши її Саїдові, а горду хитрунку взяв собі, сказавши:

— Ти справжня Хадаа-хитрунка: обдурюєш, не будучи обдуреною!

Так і живе він з нею в щасті та достатках.

 
Наші Друзі: Новини Львова