Тексти
>
Тематики
>
Дитяча
::
Тексти
>
Жанри
>
Казка
Про козу, сімох козенят та відьму
ПРО КОЗУ, СІМОХ КОЗЕНЯТ ТА ВІДЬМУ
Жила собі на світі коза і було в неї семеро козенят. Щодень ішла вона пастися в степ, а коли поверталася, стукала в двері й казала козенятам:
— Відчиняйте, дітки, я принесла вам молока у вимені, дров і трави на спині.
Козенята відповідали їй:
— Дай нам помацати твій хвіст!
Якщо хвіст був гладенький, вони відчиняли двері. Якось побачила їх відьма Гуль, підійшла до дверей і каже:
— Відчиніть, діточки, я принесла вам молока у вимені, дров і трави на спині.
А козенята їй відказують:
— Дай-но лишень помацати твій хвіст!
Переконавшись у тому, що хвіст цупкий, вони сказали їй:
— Ти відьма, не відчинимо.
Пішла відьма до перукарки та й просить:
— Причеши мені хвоста, щоб він став гладенький. Тоді зможу з'їсти сімох козиних дітей.
А перукарка їй відказує:
— Принеси лишень гребінець та шевську швайку. Пішла відьма до єврея та й просить:
— Позич мені гребінь, щоб перукарка причесала мені хвоста. Коли він буде гладенький, я зможу з'їсти сімох козенят.
Єврей їй відповідає:
— Принеси мені яйце!
Пішла відьма до курки і просить її:
— Дай мені одне яйце для єврея. Він пообіцяв позичити гребінця для перукарки, щоб та причесала мені хвоста. Коли він буде в мене гладенький, я зможу з'їсти сімох козенят.
А курка їй на те:
— Принеси мені трохи пшениці!
Пішла відьма до молотаря й каже йому:
— Дай мені трохи пшениці для курки, тоді вона дасть мені яйце для єврея. Той пообіцяв позичити гребінець, щоб перукарка причесала мені хвоста. Коли він буде гладенький, я зможу з'їсти сімох козенят.
Молотар і відказує:
— Принеси мені трохи води!
Пішла відьма до криниці з проханням:
— Дай мені, криничко, води для молотаря, щоб він дав пшениці для курки, яка пообіцяла мені яйце для єврея. Той позичить гребінця, щоб перукарка причесала мені хвоста. Коли він стане гладенький, я зможу з'їсти сімох козенят.
Криниця їй відповідає:
— Принеси мені букет!
Пішла відьма до куща ясмину та й каже:
— Дай-но мені букет для криниці, криниця дасть води молотареві, а молотар дасть пшениці для курки, яка пообіцяла яйце для єврея. Тоді єврей позичить мені гребінець для перукарки, щоб та причесала мені хвоста. Коли він стане гладенький, я зможу з'їсти сімох козенят.
— Принеси мені трохи перегною! — відказує ясмин.
Пішла відьма до собаки та й каже йому:
— Дай мені трохи перегною для ясмину, а ясмин дасть букет для криниці. Тоді криниця дасть води для молотаря, а той — пшениці для курки. Курка дасть яйце для єврея, а він позичить гребінця, щоб перукарка причесала мені хвоста. Коли він буде у мене гладенький, я зможу з'їсти сімох козенят.
— Принеси мені хліба,— відповів собака.
Пішла відьма до печі та й просить:
— Дай мені хліба для собаки, а собака за це дасть перегною. Перегній я віднесу під кущ ясмину, щоб він дав мені букет для криниці. Криниця дасть води для молотаря, а молотар — трохи пшениці для курки. Курка знесе яйце для єврея, який пообіцяв позичити гребінця для перукарки, щоб та причесала мені хвоста. Коли він буде у мене гладенький, я зможу з'їсти сімох козенят.
Піч відповідає їй:
— Принеси мені дров!
Пішла відьма по дрова і невдовзі принесла їх для печі. Піч дала їй хліба для собаки, собака — перегною для ясмину, ясмин — букет для криниці, криниця — води для молотаря, молотар — пшениці для курки, курка — яйце для єврея, єврей — гребінець для перукарки. Перукарка причесала їй хвоста, і він став у неї гладеньким.
Пішла тоді відьма до козенят та й каже їм:
— Відчиніть-но мені, дітки, я принесла вам молока в своєму вимені, дров і трави на спині.
А козенята й відказують:
— Дай лишень помацати твій хвіст!
Відчули козенята, що хвіст у відьми гладенький, і відчинили двері. Відьма увійшла до їхньої хатки й поїла їх. Але одне кульгаве козеня встигло сховатися в закутку.
Наївшись, відьма пішла собі геть. Невдовзі повернулася коза та й каже:
— Відчиніть-но, дітки, я принесла вам молока у своєму вимені, дров і трави на спині.
Але ніхто не відізвався на її голос. Вона штовхнула двері, і двері відчинилися. У хаті не було нікого. Лише згодом із закутка пришкандибало кульгаве козеня й розповіло матері, що приходила відьма та й поїла усіх братів та сестричок.
Розгнівалась коза, вилізла на дах відьминої хати й почала тупати ногами.
— Хто там тупотить по моєму дахові? — спитала відьма.— Черепицю поламаєш!
А коза й каже:
— Це я, коза. А той, хто з'їв моїх дітей, нехай вийде зі мною в степ на двобій!
Пішла відьма з козою в степ, і почали вони битися. Здолала коза відьму, розпорола їй черево, вийняла з нього своїх діточок і привела їх додому. І знову зажили вони дружно.
На цьому й казці кінець.