Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: неділя, 27 вересня 2020 року
Тексти > Жанри > Стаття  ::  Тексти > Тематики > Комп'ютери

Інтернет

Переглядів: 5325
Додано: 12.02.2011 Додав: Курка Аалямб  текстів: 4
Hi 0 Рекомендую 3 Відгуки 0
Сканував: Курка Аалямб Джерело: Українська Вікіпедія
<
1
>
Інтернет (також - мережа) — це місце, звідки ти зараз читаєш цю статтю, якщо ти, звісно, не повний дебіл, і не роздрукував її чи витатуював її собі на чолі. Хоча це дурня, як на читати з власного чола? Перед дзеркалом, чи що? Інтернет створили ще у 1960 нібито для передавання інформації, але тепер усе зводиться переважно до порнографії, насильства і нарікань на власне життя, школу та батьків з боку хлопчиків і дівчаток підліткового віку. Інтернет є також прекрасним місцем для виникнення драми, укидаль лайна у вентилятор, срачів між різної масті фаґами, та інших веселеньких штучок, що робляться виключно заради лулзів та почасти не без ненависті. Одне знано: інтернет = нові можливості людству розкрити власний потенціал здатності засрати те, чим ми користуємось.

Звідки це?
Якщо ви пролежали у кріоморозильнику 20 років, і ніц не зрозуміти, звідки усе це взялося, Отаман повідомляє: витоки інтернету було створено у США, за доброю традицією для військових цілей, але науковці і народ взагалі, зрозумівши, яка це няўка, вирішили пустити все на самоплив, і уже в у кінці 80-х з'явилися явища, які дозволили надзвичайно популяризувати інтернет у 90-х, і саму концепцію всесвітньої павутини:
1984 - Система доменних імен;
1989 - Протокол HTTP, мова HTML, ідентифікатор URI;
1990 - Перше підключення типу Діал-Ап (тобто з будь-якої точки планети, аби лише була телефонна мережа).
У 1990 році у Радянського Союзу з'явився свій домен, що зробило і його заручником мережі. У 1992 свій окремий домен з'явився і в України. Так і наша країна стала частиною найбільшого на початок 2000-их скупчення школоти, бидла та невдах. Хотілося б зазначити, що український інтернет і не жив по-справжньому до 2007 року, ібо лише тоді кількість користувачів досягла 7 млн. Вдруге такий же великий стрибок у кількості користувачів стався лише у 2010 році.

Ми теж хочемо!
Дехто з британських вчених стверджує: не дивлячись, що інтернет прийшов з США, у Радянській Україні теж не всі вирощували буряк. Перша у світі енциклопедія кібернетики (науки з управління системами) була видана за редакцією В. Глушкова саме українською мовою. Вось.

Саме у заснованому ним Інституті кібернетики на проспекті Києва, на разі його імені, була обґрунтована ідея, структура і основні принципи дії системи всесвітньої мережі. Кажуть, що її навіть мало не довели до логічного кінця. Сама ж Ідея була винесена в окремій концепції саме Академіком і саме в 1960-х, незалежно і паралельно від США. Через знаменну прогресивність і знане високе використання потенціалу у СРСР, продуктивні розробки у сфері скінчилися зі смертю пана.

Еволюція
Інтернет було створено, як мережу для обміну інформацією(Овва! Та невже!), спершу існували протоколи для передачі данних на конкретну адресу, але справжня мережа з'явилася лише з появою сайтів. Перше у світі мережеве місце info.cern.ch з'явилося у 1990-ому році для опублікування нової технології World Wide Web, заснованої на протоколі передачі даних HTTP, системі адресації URI і мові гіпертекстової розмітки HTML.

Веб 1.0
Спершу сайти були лише користувацькими, себто лише творець-адміністратор сайту міг ним керувати, додавати та видаляти матеріали, забезпечувати технічний бік. Кожна сторінка носила назву офіційного представництва свого власника, хостинги були мізерними, юрли - багатослівними, різні кодування часом заважали перегляду сайту, у наслідок засилля картинок-фонів читати сайти було не зручно, а самі сайти через особливості інтернет-з'єднання і його вартості доводилось зберігати в архів і читати офлайн. Такий тип використання мережевих технологій пізніше було названо Веб 1.0. Враховуючи, що на момент його тривання, українців у мережі було дуже мало, багато знаємо про цей період лише з Вікіпедії та Луркморья, а пам'яток неформальної культури того часу і зовсім не збереглося. Ті ж особливості інтернет-з'єднання сприяли розвитку піратства УРЖ - продажу всього що не ліньки у поганій якості і невеликій загальній доступності, взагалі концепція Вебу 1.0 каже нам \"програмне забезпечення і доступ, як товар\". Тож можна сказати точно: Веб 1.0 обмежував можливість людей у спілкуванні, обміні контентом і інформацією, і тому потребував покращення.

Веб 2.0
І от, поступово, починаючи з чатиків та гостьових книг, почали з'являтися місця нового типу. В них користувачі могли самостійно додавати контент, обговорювати сенс життя та проблеми, ділитися інформацією, що не стосується інформативності в принципі. Так з'явилась неформальна інтернет-культура, сформувалася мережа якою ми її знаємо тепер: де купа користувачів, що не мають ресурсів, може бути сильніше за сайт міністерства оборони США, де кожен, завдяки необмеженим просторам спілкування, може дослідити психологію людства настільки глибоко, наскільки захоче - соціальні мережі, блоґи, іміджборди, форуми, творчі сайти були народжені завдяки концепції Вебу 2.0: програмне забезпечення як послуга. Іншими словами - створено враження реального соціуму, навіть той же ЖЖ запозичв елементи соціальної мережі. Хоча, якщо подумати, то Веб 2.0 відкриває такі можливості, що і контент тут теж став послугою. І все нахаляву. Діалап рулить!

Веб 3.0
Є невеличка перспектива Вебу 3.0, але виглядає вона жахливо. На пепері, це повернення до сайтів, створених професійними-розробниками, високої якості і недопустимості їх копіювання. Де факто ж, це об'єднання концепцій усесвітньої павутини і соціальної мережі і перетворення інтернету на суцільну соціальну мережу, без волі створювати свої антиенциклопедії, антифоруми і білих плям для Великого Брата. До речі, у 2012 році скінчаться вільні айпішніки (система iIPv4, що використовується зараз не була розрахована на таку шалену кількість юзерів), і світ перейде до системи IPv6, коли за усіма буде закріплений постійні айпі-адреси. Великий Брат задоволений, Безосібний ховається у підпілля.

\"Міжмережжя\"
І справді, невимовної значини заслуга Інтернету перед людством, що той об'єднав народи і нації у одному місці.



Але що це?:

Інтернет - це не затишна єдність, а сукупність самотностей.
Проходивповз

На диво, об'єднавши себе люди побачили, що порівняно з життям УРЖ - це віддзеркалення у мутному дзеркалі. Саме для цього, інтернет з кожним роком роблять все більш соціальним, бо люди стають залежними не від натискання клавіш миші, а від спілкування і стосунків з людьми, з якими вони зустрілись через мережу. Щось подібне кажуть про мережеві спільноти (що фактично і будують неформальну частину інтернету): “Люди приходять сюди через особисті інтереси, а залишаються через соціальні зв'язки.”.

В укрмережі інтернет (з маленької літери, з великої то назва проекту) зветься по-різному:
Павутина
Всесвітня павутина
Глобальна павутина
Всесвітній смітник
Глобальна мережа
Світова мережа
Міжмережжя
Велика Мережа
Мережа
Тенета
Глобальна мережа
Всесвітня мережа

Основи формування мережевих спільнот
Ввесь стиль спілкування в мережі визначає в основному взаємна фізична недосяжність учасників. Таким чином, якщо УРЖ за спілкування майже ґарантована повна ідентифікація учасників, а падлам, УРЖ-тролям і москалям можна негайно розбити голову, то мережеві контакти ґрунтуються виключно на психологічних частинах, - це добре ілюструють почасті зображення зі спілкуванням довільних людей, один чи обоє з яких прикидаються людьми іншого віку чи навіть статті від показно-визначених. Ця ж взаємна недосяжність забезпечує можливість безосібності другого роду (коли зобов'язаний підписуватись, але ніхто не зобов'язує завжди підписуватись однаково), бо осібність в мережі може розкрити лише IP, та і з нею ніхто не зобов'язує завжди дописувати з одного комп'ютера.

У той час, в мережі немає серйозних перешкод для самого спілкування: лише обізнаність у предметі, думка та реєстрація. Щоправда, існують місця з платною, обмеженою, реєстрацією, відсутністю вільної реєстрації, та таких небагато. Але навіть за будь-якого рівня вимог корисної участі, як то наявність умінь працювати з певними програмами, необхідність якихось змістових внесків, усе залежить лише від бажання, бо головний засіб виробництва наповнення інтернету - “контенту” (англ. - зміст, наповнення, задоволення) -, ваш комп'ютер, тепер вже і телефон у ваших руках, а на доступність програм, завляки принципу “Завантажив. Крякнув. Переміг” можна дивитись як на... ну ясно. Втім це не рятує від криворукості, і медскілзи (“шалені вміння”) кожного можуть бути помічені повсюдно.

Психологічна ж основа життя в мережі, разом з відсутністю фізичної робить спричинює надзвичайні речі: так УРЖ неможливим є провадити товстий тролінґ, довго продовжувати латентні срачі чи відразу знаходти потрібну інформацію під час суперечки, та і, взагалі, некультурна поведінка при реальному спілкуванні викликає загальне обурення. У інтернеті ж срачі поширені, надійного засобу проти них нема, бо навіть на статистичні дані, підкріплені теоретичними дослідженнями всім все-одно. В усіх спільнотах розкидані хворі а фаґотрію: анімефаґи, олдфаґи, фуріфаґи, все тролиться, флудиться, флеймиться, і навіть пустомелеться, на що теж всім все-одно.

Та ж воля спілкування, її незалежність від фізичних умов, спричинює одне з найцікавіших явищ інтернету: невимовно сприятливу атмосферу для поширення мемів. Відбувається це по-перше з причини тієї ж загальнодоступності процесу спілкування, по-друге, успішного поширення мему можна досягти лише за безпосереднього безперервного процесу спілкування, що і відбувається у значних спільнотах.

Сайти
Основою для існування сучасного інтеренту доби Веб 2.0, не занурюючись у багатство протоколів, є сайти. Саме на основі фізичного втілення різних способів організації спілкування, виникають по-новому складені мережеві спільноти. Наслідком виникнення таких спільнот у свою чергу є незвичайна організація користувачів, новий досвід спілкування і поступове утворення ідей нових способів організувати спільноту.

Власне всупереч закону похідної ролі самого “сайту” для обслуговування потреб спілкування якоїсь спільноти, коли хтось зі спільноти реалізує вимоги на довільному рушії, існують групи сайтів, що створюються окремими зацікавленими людьми для мети зібрати спільноту, що буде слугувати особистим цілям - “особисту армію”. Такою особистою армією часто чтають друзявки, але більшість пустих за змістом чи сенсом форумів, чатиків, бложиків понуро провадять своє нікчемне існування, аж до того, як закінчиться оренда хостингу.

Класифікація сайтів
Формально, сайти класифікуються на багато типів, але більшість цих класифікацій визначають тип сайту за рушієм і, так чи інакше самозаявленим призначенням. Однак так розподіл втрачає багато властивостей і узагальнень, корисних та цікавих. Більш доцільно класифікувати сайти за системою, де рушій розглядається як “найбільш пасує задуму та меті створення”, а ВВВ власника вторинне.

З цих категорій нам корисні:
I.Офіційні сайти чогось там УРЖ-вного та представництва, Веб 1.0 “офіційні” сайти довільних осіб. Цікаві тим, що на них здійнюється незчислене число набігів різними спільнотами. Також над серйозними дядьками цікаво стібатися.
II.Чати. Елементарні місця спілкування, почалися вже з середини 90-х років, доба чатів уже давно минула, та спосіб спілкування, що там розвинувся і чатова культура залишаться навіки як у серцях і місках колишніх адептів, так і продовженнях іншими типами.
III.Блоґам, як вимученим роками очікування, передували окремі сторінки, куди автор вручну вставляв код та тексти, закладена особлива доля: почавши розвиток наприкінці 90-х, вони не лише не вийшли з моди, а навіть розвинулись, виокремились колективні блоґи, у відомі блоґо-сервіси було додано елементи соціальних мереж, з'явилися “творчі сайти”, присвячені вийнятково творчості.
IV.Форуми, хоч наразі і переживають кризу, але значна частина досі посміхають чималими лулзами, породжують епічні драми.
V.Соціальна мережа не лише поєднує можливості багатьох інших типів, таких як хостинґи, блоґи, форуми та пошта, а і є одим з варіантів майбутнього всього інтернету. На жаль, ібо соціальні мережі .
VI.Іміджборди, давши початок новому нарямку інтернет культури, такому собі фольклорові мережі — безосібній культурі, є найцікавішим місцем для дослідження розвитку нових меж людської психології.
VII.Інтернет-енциклопедії з'явилися, як і енциклопедії УРЖ, з'явилися лише з формуванням певного рівня мережевої культури. Єдиний тип, сайти якого не можуть порушувати правило “сенс для сайту, а не сайт для сенсу”, бо писати ні про що — неможливо.
VIII.Прикольні сторінки, хостинґи, генератори, та усе інше різне цікаве, що служить для створення та зберігання контенту.

\"Інтернети\"
Інтернети, саме в множині, одного разу усіми улюблений президент США кинув репліку: \"I hear there's rumors on the, uh, Internets\" від якої впасти хочеться, переклати це можа як: \"Я чув, ходять чутки в цих, як їх, '''Інтернетах'''\". Саме так слово стало мемом спочатку англомовної мережі, а потім і рунету. Саме по собі '''явище Інтернетів''' у мематичному тлумаченні куди веселіше для безосібного, аніж звичайний Інтернет. Різниця у значеннях описується, як різниця між офіційним (аналогічно до Інтернет) і неофіційним (відповідно - Інтернети) життям УРЖ, себто \"Інтернет\" це сайти новин, урядові і усілякі інформаційні портали, а \"Інтернети\" це іміджборди, блоґи, форуми і взагалі для спілкування.

Також в суто-технічному слензі ІТ-шників може означати перелік ІР-адрес (в сенсі, інтернети з 132.167.0.0 по 132.167.0.17, наприклад).

А ще (о, УРА! Є щось іще)!
Якщо у браузері Google Chrome набрати About:Internets, то прямо у вікні браузеру відкриється скрінсейвер Трубопровід (фіча не працює там, де нема такого скрінсейверу).
У латвійській мові, як і усі інші іменники, \"Internets\" завжди в множині, лол, живуть за Бушем.

Дивіться також статті
Країни
Сша
СРСР
Україна
Діяльність
Мем
Форс
Макрос
Копіпаста
Камвхора
Срач
Тролінґ
Оригінальна творчість
Взяття
Типи сайтів
Чат
Блоґ
Форум
Соціальна мережа
Іміджборд
Інтернет-енциклопедія
Інтернет-культури
Українська безосібна культура
Москвинська безосібна культура
Польська безосібна культура
Англомовна безосібна культура
Додатково
Бушизми
Веб 1.0 (переклад)

 
Наші Друзі: Новини Львова